Засудження Януковича - дві помилки суду? [ Редагувати ]

До початку президентської кампанiї в Українi залишається мiсяць. Але вiдпрацювання передвиборних технологiї розпочалося вже давно. Як бiлих, так i чорних. Прес-служба прем'єра цього тижня вирiшила дiяти на випередження i спробувала продемонструвати столичним журналiстам, як вона розумiє "публiчного полiтика". Представникiв мас-медiа запросили на батькiвщину Вiктора Януковича, аби вони на мiсцi вивчили факти бiографiї керiвника уряду, якi вже почали використовувати в своїх цiлях його опоненти.

Єнакiївська середня школа. Великий плакат на входi повiдомляє необiзнаним - саме тут навчався Вiктор Янукович. Аналогiчний напис - на дверях класу.

Ганна Зогонова, перша вчителька Вiктора Януковича: "Он был очень спокойный, уравновешенный мальчик и очень молчаливый. И скромный".

Лiдiя Брагiна, однокласниця Вiктора Януковича: "Парень с детства всегда вот так сидел - руку под бороду - и о чем-то думал. И учителя часто говорили - Янукович, о чем ты мечтаешь?"

Зi слiв колишньої однокласницi, найулюбленiшими предметами Вiктора були iсторiя й географiя. Математика давалася туго. Але малий Янукович сам мiг зiбрати собi велосипеда, а згодом - i мотоцикла. Полюбляв голубiв i хотiв навчатися. Найголовнiшим авторитетом для нього була бабуся, яка, власне, його й виховувала. Мати померла, коли Вiкторовi не було й двох рокiв. Невiдомо, чи мав собi на метi Янукович вирватися з мiстечка, але тi, хто знає колишнього донецького губернатора, кажуть, що цiлеспрямованостi йому було не позичати й у далекi шiстдесятi. Але нiхто й нiколи не мiг навiть уявити, якою цiною доведеться боротися за цi мрiї. Рiк 67-ий. Янукович опиняється не в той час i не в тому мiсцi. Спочатку вiн стає спостерiгачем бiйки сусiдiв, а потiм - буцiмто її учасником. Бо не змiг вiдмовитися на гарячi вмовляння винуватцiв перебрати провину на себе - "ти ж неповнолiтнiй - тобi не буде нiчого".

Юрiй Целковський, учасник подiї: "А на суде... все говорят, что Виктор только хватал, разбирал всех. Ну никак. Свидетели все показывают, что вообще там вины нет. А судья говорит - я по предварительному допросу понял, что хотел посидеть. Пусть посидит".

Через шiсть мiсяцiв Вiктор повертається до Єнакiєвого. Але хто не жив за радянських часiв, той не знає, що тавро "ранiше засуджуваний" - це майже новий вирок. 70-го дiзнався про це i Янукович.

Олександр Мартиненко, учасник подiї: "Ну, короче, сцепились они. Виктор хотел размирить. Начал оттаскивать. Генка Бубырь всю вину свалил на Виктора".

Янукович повертається додому за пiвтора року. Йде працювати на автобазу, i згодом її очолює. Адмiнiстрацiя об'єднання "Орджонiкiдзевугiлля" звертається до суду з проханням про дочасне зняття застуджуваностей iз 23-рiчного хлопця. Суд погоджується. Але що старшим стає Янукович, то гiркiше йому усвiдомлювати - так чи iнакше, вiн, невинний, вважається винним. Януковичу пощастило. Випадкове знайомство з льотчиком-космонавтом i депутатом Верховної Ради Радянського Союзу Береговим стало вирiшальним. Чи то був просто збiг обставин, чи, може, депутат перейнявся долею хлопця через несправедливий вирок його власному братовi - теж Вiкторовi, але космонавт вирiшує допомогти. Вiн звертається з вiдповiдним запитом до обласного суду.

Вiталiй Хованський, член президiї Донецького обласного суду у 1978 роцi: "Когда я лично и непосредственно изучил эти 2 дела, то пришел к глубокому убеждению в том, что была допущена судебная ошибка как в первом, так и во втором случае".

У таких випадках зазвичай кажуть - краще пiзнiше, нiж нiколи. До речi, i пiсля скасування вирокiв єнакiївськi суддi вважаються невинними, бо закон гарантує їм право на помилку. Навiть якщо вона ледве не зламала людинi життя.

Вiталiй Хованський, член президiї Донецького обласного суду у 1978 роцi: "И я даже могу упрекнуть - пусть меня простит Виктор Федорович Янукович - он ведет себя неправильно применительно к уголовному кодексу. Почему? Потому что дело то в отношении него прекращено было. И он знал об этом. Он обязан был писать везде -" не судим". "Не судим". Везде и всюду".

Але, зi слiв оточення прем'єра, вiн вважає iнакше i хоче розставити всi крапки над "i". Бо особисте життя публiчної людини - вже не таке й особисте. Тим бiльше, що Янукович має досвiд, як пiсля виправдального вироку все мало не повернулося на круги своя.

Олександр Медяник - колишнiй голова комiсiї партконтролю. Справу Януковича вiн пам'ятає добре. Бо саме через неї Медяника перевiряли й київськi товаришi, i московськi. Саме Медяника звинувачували в тiм, що чистоту рядiв партiї забруднено.

Олександр Медяник, колишній голова комiсiї партконтролю донецького обкому партiї: "Как же так, как вы могли осужденного принять в партию? Вот это да! Работали под девизом - "клевета - как уголь. Если не обожжет, так вымажет".

Крапку у справi Януковича-комунiста поставив з'їзд партiї. Тодi його залишили у спокої й дали працювати. А Олександр Медяник уважає себе за другого батька Вiктора Федоровича i дуже жалкує, що тодi не розгледiв його здiбностей до кiнця.

Олександр Медяник, колишній голова комiсiї партконтролю донецького обкому партiї: "Это человек души... Он и сегодня остался человеком. Остался человеком судьбы. Если он за себя мог постоять, он сможет постоять за Украину".

У чому прем'єровi можна позаздрити - що є люди, на яких вiн може покластися. i навiть - довiдатися про нероздiлене кохання.

- А ви в нього не були закоханi?

Лiдiя Брагiна, однокласниця Вiктора Януковича: "Нет, нет. Но вот на сегодняшний день - да. Я просто влюблена в него. Я могу на всю страну сказать".