Полiтичнi пристрастi iнколи вiдсувають на заднiй план повiдомлення про здобутки науковцiв [ Редагувати ]
Полiтичнi пристрастi iнколи вiдсувають на заднiй план повiдомлення про здобутки, скажiмо, науковцiв. Навiть значно вагомiшi за своїм значенням для розвитку людства. Такi, наприклад, як презентацiя першого в свiтi iонного мiкроскопа, котрий створили в Сумському iнститутi прикладної фiзики. Втiм, самi науковцi до цього ставляться по-фiлософськи. Для них головне - аби задуми втiлювалися у життя. А чого можна досягти - за умов достатнього фiнансування - вони готовi продемонструвати вже тепер.
На початку дев'яностих, за рiзними пiдрахунками, за межi України виїхало не менше тисячi провiдних науковцiв. Серед них 300 докторiв наук. Iз тих, хто залишився на батькiвщинi, кожен десятий, в першу чергу молодий та талановитий вчений, пiшов iз науки. Кращу долю шукали i на базарах, де колишнi кандидати заробляли собi на життя торгiвлею еквадорськими бананами та турецьким джинсами.
Iнститут гiдромеханiки буремнi дев'яності пережив вiдносно спокiйно. Саме тут свого часу розробили принципи перемiщення об'єктів пiд водою зi швидкiстю пiвтори тисячi метрiв за секунду. Проте мiсцевих науковцiв урятувало те, що за радянських часiв тут розробляли не тiльки закриту, вiйськову тематику.
Шанс вижити дали роботи з гiдроакустики, що їх провадили в iнститутi i вважали за другоряднi. Наприклад, на початку дев'яностих американцi непогано платили за деякi фундаментальнi розробки з акустичного дослiдження берегової смуги. До речi, й сьогоднi, але вже вiтчизнянi володарi маєткiв на узбережжi Криму, приходять до iнституту iз пропозицiями розрахувати майбутнє свого помешкання.
Одна з цiкавих сьогоднiшнiх розробок - прилад, який реєструє дихання людини. Мiсцевi фахiвцi кажуть, що кожен має iндивiдуальний "дихальний портрет", який може стати своєрiдним паспортом особи, як, примiром, капiлярнi лiнiї на кiнчиках пальцiв.
Iгор Вовк, професор Iнституту гiдромеханiки НАНУ: "После того, как человек окончил медицинский институт, не обязательно он является профессионалом вот в такой методике диагностики, как выслушивание лёгких. В мире, примерно уже 25 лет, учитывая колоссальный прогресс электроники, компьютерной техники, рассматривается вопрос: как объективизировать шумы дыхания человека".
Ось так, як то кажуть, на власнi вуха можна "об'єктизувати", або почути, чим вiдрiзняється подих здорової людини:
Одна з головних особливостей нової методики в тому, що вона "пасивна". Тобто, пацiєнта не треба опромiнювати, як у рентген-кабiнетi, аби поставити дiагноз. На сьогоднi державним коштом уже сконструйовано кiлька таких приладiв. Перший працює у вiйськовому шпиталi, другий - у дитячий клiнiцi. Найближчим часом побачить свiт ще один пристрiй. Головне, кажуть науковцi, аби держава не зреклася своєї допомоги...
Iнститут кiбернетики Академiї наук України. Перехiднi дев'яності не зглянулися на колишню колиску свiтової кiбернетичної iдеї. Професор Валерiй Коваль iз жалем згадує своїх учнiв, якi тодi залишили Україну i працюють тепер у Сполучених Штатах, Захiднiй Європi та Новiй Зеландiї. Наукова школа, яка створила перший суперкомп'ютер пiд назвою "мiкроконвейєр" ще у 80-тi роки минулого сторiччя ледь не втратила послiдовникiв.
Нинi iснує чимало проблем, якi можуть розв'язати винятково спецiальнi машини, що працюють зi швидкiстю 10 у вiсiмнадцятому ступенi операцiй за секунду. Iснує своєрiдний ТОП-500 - перелiк п'ятисот найпотужнiших надкомп'ютерів свiту. Українських машин серед них, на жаль, нема... Розробка таких iнтелектуальних монстрiв коштує недешево. Примiром, суперкомп'ютер, яким володiють японцi, що виконує 36 на 10 у дванадцятому ступенi операцiй за секунду, оцiнюється на 350 мiльйонiв доларiв.
Варто зазначити, що величезнi грошi, що їх укладають у розробку штучного над-розуму, окуповуються "на всi сто". Примiром, американськi авiакомпанiї використовують такi машини в моделюваннi поведiнки лiтака пiд час екстремальних ситуацiй. Звiсна рiч - вiртуальне прокручування коштує значно дешевше вiд iспитiв на полiгонi.
Сьогоднi в Київському iнститутi кiбернетики за державної пiдтримки тривають роботи зi створення супер-електронно-обчислювальних машин. Не персональних, а професiйних комп'ютерів. Цього року українськi вченi отримали з бюджету майже три мiльйони гривень. Грошей не так уже й багато, але головне, кажуть науковцi, що вони з'явилися.
Валерiй Коваль, заступник вiддiлу Iнституту Кiбернетики iм. В.Глушкова НАНУ, доктор технiчних наук, професор: "Вот то, что сейчас были выделены достаточно большие деньги, большой грант на, в частности, на Институт Кибернетики, как раз подтверждает, что руководство страны стало более внимательно относиться к проблемам, связанными с созданием больших ЭВМ".
В Iнститутi кiбернетики впевненi, що з часом українцi зумiють створювати складнi, багатопроцесорнi обчислюваннi системи, якi конкуруватимуть iз найлiпшими захiдними зразками. За однiєї умови - постiйної уваги i пiдтримки з боку держави.
Один iз яскравих прикладiв такої пiдтримки - лiтакобудування. Україна, яка регулярно бере участь у свiтових аерокосмiчних салонах, де її представники пiдписують багатомiльйоннi контракти, залишається у шiстцi свiтових країн-лiдерiв, що мають повний цикл виробництва лiтакiв. Ще один, "сталевий" приклад. Завдяки законовi про економiчний експеримент у металургiйнiй промисловостi, 1997-го року галузь, по сутi, вдалося врятувати вiд руйнацiї. На сьогоднi вiтчизнянi металурги почуваються доволi впевнено не тiльки вдома, а й на закордонних ринках.
Наступного року бюджетне фiнансування на розвиток вiтчизняної науки буде пiдвищено, щонайменше, на 40 вiдсоткiв. При цьому, за словами прем'єр-міністра Вiктора Януковича, ця цифра ще не є остаточною. Деякi проекти, передусiм тi стратегiчнi розробки, якi визнають важливими для держави, дiстануть ще бiльше грошей.
У доктора технiчних наук Валерiя Коваля у вiддiлi нинi працює три молодих аспiранти. Вони, певен професор, не збираються кидати улюблену справу, або їхати за кордон. Iдея - те, що тримає молодих винахiдникiв у старих стiнах вiдомого академiчного закладу. Iдея й надiя, що науковцiв iз їхнiми складнощами держава не залишить наодинцi.
