Жінки на "чоловічих" професіях: як війна змінює ринок праці в Україні [ Редагувати ]

На так званих "чоловічих" професіях бракує робочих рук. Про це кажуть працедавці. І активно залучають жінок до професій, що більше притаманні для представників сильної статі.

Але в історії таке вже було. Достатньо згадати ситуацію після Другої Світової: жінка за кермом трактора чи вантажівки вважалася звичайним явищем. Які зараз жінки опановують професії - розкаже Євген Лесной.

Навчальний центр у передмісті столиці. За два дні перед останнім іспитом - ще години практики. Жінки здобувають професію тракториста.

Те, що раніше вважалося нездійсненним, потроху втілюється в життя.

Віктор Слива, керівник навчального центру Державного агенції відновлення та інфраструктури України:

Дівчата закінчують. Після закінчення завтра складають іспити і отримають посвідчення тракториста-машиніста.

На ринку праці ось вже кілька років системний дефіцит кадрів. Фахівці в галузі працевлаштування зазначають, що передовсім це стосується робітничих професій.

Вікторія Васильєва, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості:

Найбільш всього постраждали все ж таки логістика, будівництво, це вже з досвіду. І вони понад усе потребують певних професій, спеціальностей, фахівців, кваліфікованих працівників. Переробна промисловість дуже постраждала. Це будівництво, логістика, переробна промисловість. Звичайно, переробна вугільна, там взагалі традиційно чоловіки завжди були представлені.

Проблема гострої нестачі кадрів в Україні - результат повномасштабної війни. За кордоном наразі кілька мільйонів українців. Багато чоловіків на фронті. Тож працедавці нині звертають увагу на тих, кого раніше не розглядали як кандидатів.

Анна Деревʼянко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації:

Роботодавці шукають людей, які вміють працювати за будь-яких умов, тобто, які більш адаптивні, які не скаржаться, які можуть дійсно створювати додану вартість в будь-якій ситуації. Вони шукають людей, які можуть критично мислити, які вміють навчатися, швидко навчатися.

Ще з 2017 року в Україні законодавчо заборонено відокремлювати професії - розділяти на так звані чоловічі та жіночі.

Леся Примакова, директор з комунікацій Work.ua:

Останні обмеження, які в нас діяли і стосувалися підземних робіт, вони були якраз скасовані на початку повномасштабно. Тобто забороняти жінкам обіймати будь-які посади, фактично, це порушення законодавства. Ми бачимо, що все частіше у вакансіях роботодавці підкреслюють, чи шукають кандидатів обох статей.

Ейчари запевняють: працедавці почали позбуватися гендерних стереотипів.

Леся Примакова, директор з комунікацій Work.ua:

Передусім, це вакансії, які раніше вважалися, звичайно, стереотипно чоловічими. А по чому ми це бачимо? Ми бачимо, в першу чергу, по заголовках у вакансії. Бо з'явились тепер, наприклад, водій, водійка, оператор, операторка з управління якимось транспортом, тракторист, трактористка.

Оксана - одна з майбутніх трактористок. Вимушена переселенка з Херсонщини. Про особливості роботи на важкій техніці обізнана змалку. Допомагала батькові-фермеру в полі.

Оксана Петловнюк, майбутня трактористка:

Я зараз працюю на автотранспортному підприємстві. З 19 років. І у мене пов’язана робота з вантажним автомобілем. Ми навчалися, спочатку категорію С ми отримали, а потім нам запропонували на тракторі.

Для Ірини, яка днями теж отримає посвідчення водійки трактора, уміння керувати такою технікою - так само гостра потреба. Чоловіків зараз на роботу не докличешся. Хто воює, а хто ховається від мобілізації.

Ірина Хачатрян, майбутня трактористка:

Наше підприємство виготовляє бетонні огорожі. Тобто не завжди чоловік може доставити по області. Чоловіки не хочуть виїжджати. Навіть на заміри або на доставку. Я вже можу, наприклад, мені завантажили - я відвезла. Мене ніде не зупиняють - я жінка.

Для викладачів цього центру був справжній виклик. Охочих стати трактористками серед жінок раніше помічали вкрай мало.

Ігор Іваницький, викладач навчального центру:

Усе почалося з початком бойових дій, з початку війни. Не перший рік, а другий-третій рік. У нас пішли дівчата. Дефіцит кадрів. Краще в тому, що дівчата більш усидливі, вони більш теоретичні мають знання, а ось вже якщо хлопці приходять на зайняття - вони більш підготовлені. Тому що вони їздили на легковому автомобілі, на вантажному, їм легше перекваліфіковуватись на трактори, грейдери.

Для керівників цього навчального центру ще складно прийняти те, що жінки приходять в так звані "чоловічі" професії.

Віктор Слива, керівник навчального центру Державної агенції відновлення та інфраструктури України:

Я привик до того, що на тракторах, на різногабаритній техніці працюють чоловіки. Це моя суб'єктивна думка. Дівчата, звичайно, вони можуть перекваліфікувати, але, на мій погляд, це важка робота.

І водночас шкодують, що наразі охочих опанувати трактори - серед жінок не так багато.

Віктор Слива, керівник навчального центру Державного агенції відновлення та інфраструктури України:

Літом ми розпочали навчання з дівчатами, саме це був пілотний проєкт. Станом на зараз більш нема дівчат, що виявляють бажання освоїти професію.

Попри дефіцит кадрів на робітничі посади, які донедавна вважалися чоловічими, великого потоку кандидаток-жінок поки що нема.

Анна Деревʼянко, Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації:

Ми буквально днями мали дискусію з компаніями, і одна з них каже, що там треба лазити на вежі, змінювати якісь там налаштування. І от було питання, а жінок ви берете? Показали люди, що є дефіцит кадрів, дуже складно знайти людей. І вони кажуть, а жінки не готові лазити на вежі. Це дуже складна робота, бо вона дуже ризикована. І в цьому плані дійсно роботодавець також робить для себе певні висновки.

Варто згадати, що жінки висотниці-монтажниці чи водійки тракторів і вантажівок було звичайним явищем після Другої світової війни. А потім це швидко забулося.

Ігор Войницький, викладач навчального центру:

Років сорок тому, я пам'ятаю, у нас пішли на навчання дівчата на автомобіль. Це було не те що дико, але б дуже мала кількість, в групі було 1-2-3 дівчат.

Сучасні реалії спонукали запрошувати всіляко у ці професії жінок.

Вікторія Васильєва, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості:

Нещодавно ще й була прийнята експериментальна постанова урядом на навчання жінок на професії, де вони традиційно були не представлені, перелік понад 30 професій, за якими жінки можуть пройти відповідне навчання, але за запитом роботодавця.

Наскільки роботодавці готові позбавитися гендерних стереотипів - покаже час. Бо саме він має бути ініціатором.

Вікторія Васильєва, директорка Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості:

Якщо роботодавець дійсно бажає взяти на роботу жінку за однієї з цих професій, він може звернутися до служби зайнятості, а служба зайнятості за власний кошт навчить цю людину. І ця вартість коштує роботодавців, ми можемо сплатити до 30 тисяч гривень.

Утім, варто розуміти, що часткова заміна жінками чоловіків на робочих місцях - це лише тимчасове залагодження проблеми. Потрібні суттєві й системні заходи.

Леся Примакова, директор з комунікацій Work.ua:

Не можна сказати, що це допоможе нам побороти дефіцит кадрів. Для цього потрібні інші інструменти, як повернення українців за кордон, автоматизація процесів, перекваліфікація, навчання персоналу.

Ну, а поки Ірина та Оксана готові кермувати тракторами та взяти на себе роботу, що раніше виконували лише чоловіки.