Роковини удару по Драмтеатру в Маріуполі: нові свідчення тих, хто вижив [ Редагувати ]
Три роки від дня одного з наймасовіших убивств скоєних росією. Маріуполь. 16 березня 2022. День, коли росіяни скинули дві авіабомби на Драматичний театр, де переховувались люди. Ворога не зупинив навіть величезний напис перед будівлею "Діти".
Моя колега Валерія Глущенко поспілкувалась з очевидцями цієї трагедії. Уся хронологія і деталі злочину далі в сюжеті.
16 березня 2022 року. Армія країни-агресора вчиняє один із найжорстокіших злочинів за весь час російсько-української війни. Скидає з літаків 2 потужні авіабомби на будівлю Драматичного театру в Маріуполі. Під завалами сотні людей.
Драмтеатр за мирних часів - це місце зустрічей, осередок культурного життя в місті біля моря. У перші дні повномасштабного вторгнення маріупольці перетворили будівлю на укриття від ворожих атак.
Василь Крячок, керівник оркестру "Ренесанс" Маріупольської філармонії:
Будівля десь 60-х років. Я той театр знаю, як свою квартиру. Бо там же концерти постійно, я там кожен клаптик знав. Там дійсно бетонне перекриття, плити, але там єдине, що двоскатний дах був. Він був дерев'яний, хиткий такий. Там був зал і партер 680 місць. Люди зранку піднялись та сиділи там. Там і театрали були, і люди з інших місць приходили туди
Заслужений діяч мистецтв України Василь Крячок прожив у Маріуполі понад сорок років. У Драматичному театрі диригент провів десятки концертів. Удар по будівлі стався на його очах.
Василь Крячок, керівник оркестру "Ренесанс" Маріупольської філармонії:
Було хмарно, нічого не було видно. Чутно, що літаки літають, якісь там бомбардувальники десь, але нікому не могло в голову прийти, що це все можна кинути на Драмтеатр. Тим паче перед Драмом було написано отакими буквами "ДЕТИ". Свист просто, вибух і чорне все.
Дим. Гар. Воно оце все. І крики. Страшні крики. І ударною хвилею мене винесло в піцерію. Піцерія вже була без вікон, без дверей. Другий вибух теж був. Він був набагато слабший.
Ці кадри знято одразу після влучання. На допомогу постраждалим кинулися десятки небайдужих. Але сотням людей потужні ФАБи не залишили шансів.
Син у мене там помер. Зараз валяється там на вулиці. Всі, хто був у концертній залі - померли. А також, хто в момент удару готував їжу на вулиці - їх теж уже немає.
Російська пропаганда тоді одразу почала виправдовуватися, мовляв, у театрі ховалися бійці полку "Азов". Та це була чергова брехня з метою приховати ще один воєнний злочин.
Військових у драмтеатрі не було. Наші захисники могли просто приїхати й запропонувати допомогу. Але у Драмі військові не ховались! Хоча росіяни кажуть: нібито, удар був через викриття об'єкта української армії. Ні! Цілились у людей.
Василь Крячок, керівник оркестру "Ренесанс" Маріупольської філармонії:
Цивільне населення. Кому воно що зробило? Тим більше жінки, діти, похилого віку чоловіки. Ну, що вони зроблять для тої агресивної росії? Це безумовно просто повне знищення нації.
Після вибуху, пригадує Василь, люди ще довго приходили на те місце, сподіваючись знайти близьких і рідних.
Василь Крячок, керівник оркестру "Ренесанс" Маріупольської філармонії:
Хто в чому, хто в панталонах, ноги сині. Бо мороз же був -12 градусів. Дітей ведуть, босих, голих. Бо все там. До мене підходили жінки та просили: "Допоможіть! Може все це розберемо чи піднімемо, бо в мене там зять, чоловік, дочка, в мене там онука". Каже: "Я ж чую, вона там кричить".
Крики з-під завалів було чутно ще не один день. Втім, допомогти людям уже було неможливо.
Василь Крячок, керівник оркестру "Ренесанс" Маріупольської філармонії:
Там треба був кран, аби це все зняти, а так це просто самому нереально. Ну, як ми можемо? То ж бетонні плити, ну, я піду з вами? Ну, і що ми зробимо? Я не можу це навіть чисто психологічно перенести.
За даними різних міжнародних розслідувань, під час авіаудару по Маріупольському драмтеатру там могли загинути до 600 людей. Точнішу цифру назвати зараз неможливо. Вже в окупованому місті росіяни насамперед кинулися розбирати зруйновані конструкції, аби приховати сліди свого страшного злочину. А згодом розпочали будівельні роботи. Хочуть звести новий Драмтеатр. На кістках сотень убитих маріупольців.
