Українські винахідники 80-х вже могли б стати мільйонерами [ Редагувати ]

"Де продаються такі кравчучки як у вас? - На том рынке. - А яка ціна, не знаєте? - Десь до ста гривень".

На початку 80-их цей чоловік запатентував свій винахід - зараз уже міг би бути мільйонером. Олексій Сергеєв - колишній конструктор авіазаводу і автор складаного вантажного візка, який згодом у народі прозвали "кравчучкою".

Власну "кравчучку" винахідник зробив майже чверть століття тому, задовго до того, як такі тачки стали популярними серед перших українських підприємців.

Переваги "кравчучки" Сергеєв, як начальник відділу розробок товарів для народу, демонстрував своєму керівництву на авіаційному заводі. Однак тоді потреби у диво-винаході ніхто не вбачав. Інакше "кравчучка" Сергеєва ще на початку 80-их з'явилася б на радянських прилавках і дістала би горду назву - яка російською звучала як "товар широкого потребления" - скорочено "ширпотреб".

Це кадри із кіножурналу "Радянська Україна" якраз початку 80-их. Герої сюжетів тут підприємства, які вдало виконують держзамовлення на виробництво "ширпотребу". Таке надзавдання для потужних заводів стає почесною місією. Причому більшість речей часто копіюється з виробів відомих іноземних марок.

Олексій Сєргєєв, начальник конструкторського бюро Київського авіазаводу:

"Торговая палата имела своих агентов, которые ездили по странам в командировки и привозили оттуда товары народного потребления, на наш взгляд самые современные, самые лучшие. Наш директор Олежка ездил куда-то на собрание - в Ля Бурже - во Францию. И привез зажигалку - обыкновенную зажигалку, и говорит: ребята, разберите зажигалку, придите утром и скажите - сколько она у нас будет стоить. И посчитали, что она у нас будет стоить 10 рублей штука. А спички стоили 10 копеек".

Тут, у науково-технічній бібліотеці України Олексій Сергєєв шукав аналоги товарів, які повинен був виготовляти його завод. Тепер у тутешніх архівах ми спробуємо знайти інформацію уже про винаходи конструктора Сергєєва, які досі асоціюються з радянською епохою.

Дитячий візок Олексія Сергеєва, як і тисячі інших таких розробок, не мали статусу винаходу. Їх називали "промисловими зразками", а в автори записували цілі колективи конструкторських бюро.

Олексій Сєргєєв, начальник конструкторського бюро Київського авіазаводу:

"Вот Журавлев - да. Он во многих разработках участвовал , А этот был такой наглый человек - по блату устроился, и его обойти невозможно - не подпишет ни за что, так я его записывал специально".

У музеї сучасного "Авіанту" "Мальвіну", як і інші дрібні розробки конструкторського бюро, досі бережуть разом із моделями літаків. Тоді, у 80-их, придбати такий візочок для своїх дітей вільно не міг навіть сам винахідник. Адже незважаючи на назву "товари широкого вжитку" до полиць магазинів вони інколи взагалі не доходили.

"Я себе списаную привез и внуку подарил. Нельзя было купить. Она стоила где-то 70 рублей, а платить надо еще 50".

Дитячі візочки, гойдалки чи пральні машини - усе це вдосконалені заради виконання плану іноземні моделі. Скажімо, славнозвісну "Мальвіну" міністерство торгівлі запропонувало Олексію Сергеєву розробити на основі японського візка.

Олексій Сєргєєв, начальник конструкторського бюро Київського авіазаводу:

"Идея была, а коляску нужно было по новому проектировать, потому что детали все менялись - японские дети менше наших".

Натомість особистим винаходам конструкторів - таким як "кравчучка", чи то не довіряли, чи просто не вбачали у них потреби. Дозволу розробляти свою "кравчучку" від керівництва авіазаводу Олексій Сергеєв так і не отримав. І лише через 10 років після його винаходу візки тут таки почали виготовляти - уже за іншим, удосконаленим зразком.