На передовій Донбасу бійців зобов'язали носити маски [ Редагувати ]

Є і хороші новини. Напередодні. Україна повернула 20 бранців із непідконтрольних територій. Серед них 17 цивільних, один правоохоронець та двоє військових. Обмін відбувся у два етапи.

Спершу біля Майорська, а потім - у Щасті. Планувалося, що українська сторона віддасть так званим ДНР/ЛНР 18 людей. Утім, четверо повертатися на непідконтрольну територію не захотіли. Побачитися з рідними звільнені бранці зможуть не раніше, ніж через два тижні. Адже зараз всі вони на обсервації.

Ну а що ж на передовій? Наш воєнкор Ігор Левенок - далі.

Луганщина. Армійський "Уазик" швидко мчить полями й лісосмугами до наших передових позицій. Подалі від закритих на карантин населених пунктів. Бійці жартома називають цю місцину справжньою обсервацією.

"Да, кто там устал от коронавируса и всей этой белиберды, у кого какие проблемы. Тут все проблемы отпадут сразу и здоровье наладится и все будет хорошо".

Це - Олександр. Майстер спорту і тренер із дзюдо. До війни на Донбасі працював за кордоном, мав непогані заробітки. Та в Україні почалася війна, не стерпів. На фронті з перших днів. Обіцяє, усіх, хто погодиться служити в його підрозділі, підтягнути з фізичної підготовки. Задарма.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Тут вон оздоровительный комплекс, пожалуйста, вон лопаты, вот штанга. Тем более озеро рядом, можно сходить глянуть. Красивое, правда, стреляют там иногда, а так ничего. Природа, фазани дичь все есть. Пусть приезжают отдыхать, ми приглашаем

А вже без жартів бійці розповідають: нудьгувати їм ніколи. Чи не щодня протистоять ворожим атакам. Ось купа залізяк. Назбирали протягом останніх тижнів.

"У нас каждое утро начинается, вместо будильника у нас приходы. Ну и сто двадцатка и восемьдесят вторые используют. В основном минами кидают".

Отаке тут кіно, каже боєць. Теж Олександр на псевдо "режисер". У мирному житті чоловік працював кінооператором. А нині в окопах служить кулеметником.

Олександр у свої п'ятдесят два зважився на вчинок. Підписав контракт із військом на три роки. Причини, що спонукали до цього, знайшлися.

"Если честно, то это некоторое безразличие многих моих товарищей, которые с годами все безразличнее и безразличнее стали к этой ситуации которая здесь. Поначалу как-то все переживали, а потом все затихло и им абсолютно все равно".

Протягом своєї кар'єри Олександр не раз знімав фільми про війну. Тепер бачить її - справжню. І вона геть не така, як у кіно.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Здесь дублей нет, сценария нет и жизнь одна. Не сохранишься и дубль не сделаешь.

Що правда, то правда, кажуть бійці. Права на помилку - немає, бо ціна за неї - життя.

Тутешня місцевість настільки пристріляна ворожими снайперами, що хлопці вздовж окопів встановили собі ось такі нагадування. Нещодавно на цій позиції від ворожої кулі загинув один український захисник.

Тож, від вірусів - маски, а від ворожих стрільців - лопата. Чим глибше, тим цілішою буде голова.

Додалося мороки й фронтовим парамедикам. Крім порятунку поранених, вони зараз мають іще одну передову. Це війна із коронавірусом. Хоча його, на щастя, серед бійців на фронті не зафіксовано.

Анастасія, парамедик:

Кожного кого ми забираємо, ми всіх підозрюємо, що в неї може бути COVID. Ми не можемо гарантувати, що всі здорові, ми до всіх відносимось, як до потенційно заражених.

Волонтери громадської організації АСАП рятують і військових, і цивільних, до яких звичайна швидка доїхати не може. Тож захист і ще раз захист, аби вірус не поширився Донбасом.

"Виглядаємо, як космонавти, але це таке, головне, що вони захищають. Оце вважається повний комплект захисту".

Окрім касок і бронежилетів, бійців зобов'язали носити маски. Під час карантину командування заборонило армійцям виїжджати у міста і просить обмежити контакти із цивільними.

"Кубик", військовий медик:

Були симптоми незначні, тобто підвищення температури тіла до 37,5 ми їх ізольовували, обстежували. Якщо було б погіршення ми би бійців відправляли на госпіталь, але таких випадків не було. Була проста застуда. Ми їх лікували, бійці поправлялися і далі виконують свої задачі.