Фермери прогнозують Україні рекордний врожай цього року [ Редагувати ]

Тож не дивно, що у світі заговорили про продовольчу кризу. В Європі - скаржаться на втрачений у повенях урожай овочів. Америка - втратила посіви пшениці, а в Китаї - дефіцит кукурудзи. І на цьому тлі Україна у вигідних умовах! Бо нас і стихійне лихо - обійшло стороною, і цього року - маємо рекордний урожай пшениці. Ми можемо вийти в лідери світових експортерів. А Китай - замовив в нас партію кукурудзи. Скільки аграрна Україна може заробити на експорті? І чи відчуємо цей рекордний врожай ми з вами на своїх гаманцях? Чи варто чекати на зниження цін, приміром, на хліб? Продовольчо-ціновий прогноз від Богдана Вербицького.

"Рекордно врожайний" 2021-й!

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":

Аграрії отримали подекуди врожаї вдвічі більше, ніж вони отримували зазвичай.

У лідерах - пшениця, ячмінь, кукурудза, сонях.

Олег Пендзін, економічний експерт:

Загальна тенденція йде до росту цін на зерно. Фермери вже підраховують майбутні прибутки.

Ігор Сахно, фермер:

Врожай буде більше 100 центнерів.

Та чи вплине рекордний врожай на ціни в магазинах?

Богдан Вербицький, кореспондент:

Колись її називали "царицею полів". Бо кукурудза - культура унікальна: це і зерно, і комбікорм для тварин. Цього року вона вродила добре. Тепер головне - не дуже холодний та дощовий жовтень.

Якщо все складеться добре, то вже до листопада це все зберуть. І отриманий урожай дасть хороші дивіденди. Бо на нього (на врожай) шалений попит у Китаї! Піднебесна замовила Рекордну кількість зерна. А отже, й оплатить його теж Рекордно.

Ігор Сахно, фермер:

Качан, бачите, він виповнений. Практично все. Немає. Тобто погодні умови були гарні. Землю ми відгодували.

Про кукурудзу пан Ігор може говорити годинами!

Ось ця кукурудза, яку ви бачите - це кормова кукурудза.

Бо фермер вирощує її вже понад 20 років. Каже: вона - одна з "найрозумніших" зернових культур.

Ігор Сахно, фермер:

От вона впала у землю, і вона на третьому листку вже розуміє куди вона впала і скільки вона зможе прогодувати дітей. Вона ще отакенька, отака.

Бо для цього потрібні значні кошти. І щороку більші. Дорожчає все: добрива, захист, пально-мастильні матеріали. Подекуди ціни вищі, аніж собівартість урожаю.

Ігор Сахно, фермер:

Щоб купить один кілограм селітри, я повинен продати три кілограми свого зерна. Один до трьох. Уявляєте? Або одну літру дизеля, я повинен продати п'ять кілограмів свого зерна.

Ціна на врожай пана Ігоря - висока. Причому вже два роки. І навіть попри здорожчення виробництва - заробити можна. 

Олег Пендзін, економічний експерт:

За минулий рік кукурудза виросла у два рази. зерно виросло від 20 до 40 відсотків. Пшениця.

Ігор Сахно, фермер:

Якщо ціни залишаться на рівні минулого року, то збитків не буде в кого граний врожай.

Спрогнозувати Точно, скільки ж збере з цього поля, пан Ігор поки що не береться, бо дуже багато "якщо". І додаткові витрати можуть несподівано вставити палиці в колеса. Наприклад - комбайн, який буде збирати весь урожай. Утім, якщо поламається...

От тобі затратна частина. Ну і може бути дуже велика.

Та й виростити кукурудзу - лише половина справи. Далі її відправлять на сушку. Бо продавати сире зерно – не рентабельно. Пан Ігор вирішив похизуватися "обновкою". Цього року встановив пристрій для сушіння. До речі, газ, на якому працює обладнання, - ще одна стаття витрат. Без неї зібраний врожай - не врожай.

Ігор Сахно, фермер:

Роса, волога, дощ. Ще якась… і ти повинен довести любу культуру до базової вологи. До зберігання.

Тут висушують не лише кукурудзу, а й сою. Пан Ігор теж її сіє. Технологія проста: два роки на полі росте кукурудза, два - соя. І в світі на ці культури попит величезний! Вплинув на нього насамперед коронавірус. Врожаї банально зменшилися. 

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":

Нестача - вона проявилася на ринку зростанням цін. І зараз, до цих пір тримається цей шалений попит з Китаю. Пару років тому в них була африканська чума свиней, яка покосила це все поголів'я. І вони відновили, але відновили у великих промислових масштабах.

А отже, й масштаби замовлень Піднебесної різко зросли. А що більше хоче Китай, то менше дістається іншим. Ціна зростає, й Україна від цього тільки у виграші. Бо врожай хороший, на відміну від наших конкурентів: у Канаді - аномальна спека, а в Бразилії та Франції - усе, що вродило, в прямому сенсі, змив дощ.

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":

Посуха в Штатах. Суттєво вдарила по врожаю пшениці. Південна Америка, та сама Бразилія, суттєвий недобір. Канада має теж найгірший врожай за всю історію останніх 20 років. Те, що вони заявляють. Відповідно, вони також недобрали багато пшениці і ячменю.

А от Україна - "перебрала". Експерти прогнозують рекордний урожай - до 80 мільйонів тон. На власні потреби нам необхідно приблизно 20 мільйонів тон. Решта - поїде, полетить, попливе за кордон. За дуже вигідними цінами. Тож фермери можуть добре заробити.

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":

Гарним показником зазвичай було це десь на рівні 200-300 доларів на гектар прибутку. То цього річ, ця сума збільшилась втричі. Саме через те, що в нас гарний врожай і високі ціни.

Але чи відіб'ються вони на цінниках у магазинах?

Олег Пендзін, економічний експерт:

Цей зв'язок є дуже опосередкованим. І те що ми виробили на 3-4 мільйони тон зерна більше жодним чином не сказується на тому, що в нас хліб буде дешевше. Автоматично ціна пішла вгору і в Україні. І на борошно. І на все інше.

Бо Україна - гравець на ринку зерна. Тож ціни держава не регулює. Це за неї робить світова економіка. І тут головне - щоб зі зростанням вартості зростали й Доходи людей.

Олег Пендзін, економічний експерт:

Тобто, скільки ви можете купити на свій місячний дохід? Купити того, чи іншого продукту. Ми порівняли, скільки коштує кошик з 18 продуктів харчування по фактичним цінам продуктів в Польщі і в Україні. Виявилося, що оцих 18 продуктів харчування в Польщі коштує на п'ять відсотків менше, ніж в Україні. При тому, що середня зарплатня в Польщі - півтори тисячі доларів на місяць. В нас - трошки більше 500.

Щоправда, дорожчає "з урожайного" - не все. Цього року гарно вродили не лише зернові...

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу":

Теж вродило, виходить, по кавуну. І ми маємо ситуацію, коли на оптових ринках пропонують ціну 30-50 копійок за кілограм. Переважно це все ж таки в Херсокнській області, на півдні. І там питання логістики, довести, наприклад до Києва, воно з'їдає левову частину моржі й ціни.

Тому до столиці їх майже не довозять. "Велика поїздка кавунів" обмежилася баржею. Ця поставка - лише незначна частина врожаю. Баштанних вродило так багато, що продати Все просто неможливо.

Ці кадри - з Херсонщини. Люди викидають кавуни посеред поля. Не допомагають навіть "знижки" на ягоду.

Арбуз от 70 копеек, до гривны. Никому он здесь не нужен. Приезжайте, покупайте, будем рады всем.

Зараз кавун і по 30 копійок брати не хочуть. Бо Так багато баштанних просто нікому не потрібно.

Євген Чубук, фермер:

Підвищена пропозиція, низька ціна. І ця пропозиція продовжує рости, а попит той самий. Це просто багато вирощений в один час. І воно достигло в один час.

Пан Євген проводить екскурсію своєю фермою. Чоловік вирощує кавуни. Щоправда, в нього збитків цього року немає. Господарство - на Київщині.

Євген Чубук, фермер:

У нас - від трьох до шести коштує кілограм. От. Але кавун завжди свіжий.

"Під ним" тут стабільно два гектари. Можна й більше, але такої потреби немає. Більшість кавунів чоловік уже зібрав, але є й недостиглі. Тут головне: оцінити вусики!

Євген Чубук, фермер:

Якщо цей вусик сухий, це значить що кавун стиглий і може бути вирваний для продажу.

Ми розповіли історії двох різних фермерів, які вирощують різну продукцію. Але обидва констатують: українці навчилися культивувати багато культур. Головне - аби влада подбала, щоб їх могли купувати не лише за кордоном, а й усі українці вдома.