Гангстери [ Редагувати ]

"Башмаки", "Поданєвці", злочинні угруповання "Сейлема",  "Дзюби" - саме вони правили злочинним балом Криму. Від них залежали життя багатьох комерсантів, банкірів, а то й політиків. Інакше кажучи, кримінальні "арбітражі" вершили долі тих, хто був, сяк чи так, пов'язаним із великими грішми. У розпал бандитського безмежу їхні імена мали розголос у всіх жителів сонячного півострова. Так само, як у Києві підприємці, знайомлячимсь, додавали: "криша Череп, або криша Савлохов", у Криму бізнесмени з особливою гордістю казали: "криша Башмака, Сейлема або Дзюби". Ці ватаги діяли настільки зухвало й криваво, що розслідування багатьох злочинних епізодів навіть десять років потому ледве перейшли в завершальну стадію.

Якщо говорити про всі переступи цих злочинних угруповань, то, напевно, можна було би зняти цілий серіал. І тому ми зупинимося лише на тих епізодах, що заслуговують на особливу увагу. Зокрема, поговоримо про війну, яка розв'язалася між найбільш впливовими кримінальними авторитетами кримського півострова.

Ні для кого не секрет, що основні доходи багатьох людей на півострові прямо залежать від кількості відпочивальників у місцевих оздоровчих комплексах. Це стосується й до злочинних угруповань. Тому в пік сезону - за неписаними правилами - розпочинається, так сказати б, неоприлюднюваний мораторій на "відстріл" опонентів. У цю прибуткову косовицю бандити намагаються уникати гучних чвар, аби не відлякувати дозвільних приїжджих.

Серед уже відомих оперативникам кримських бандформувань, потихеньку почали розростатися й нові. Нечисленні, але зухвалі, вони, передусім завдяки своїм лідерам, усе ж змушували на себе зважати. Це були ті, хто не входив до складу основних "родин", ті, хто виборював собі місце під гарячим кримським сонцем. Їх та основних "китів" бандитського Криму оперативники відпрацьовували паралельно.

Анатолiй Проценко - начальник кримінальної міліції міста Сімферополь 1991-1996 роках: "У нас визначилися тоді визначені бригади це Башмакова, бригада Дзюбы і паралельно це розвивалася бригада Сэйлема. За ОПГ "Сейлем" закріплюється дурна слава кривавого і безжалісного угруповання "отморозков", за якою тягнеться довгий шлейф "мокрих" справ."

Злочинний світ Криму за останнє десятиліття неабияк потьмянів. Кримінальні батьки півострова втратили свою силу. Багато кого з них розстріляли, не менша кількість опинилася за ґратами.

Це сталося на трасі Сімферополь-Євпаторія. Восьма година ранку. Лідер злочинного угруповання "Башмаки" сів за кермо свого Мерседесу і  у супроводі автомобіля з охороною - рушив у бік Сімферополя. Саме в цей час із боку лісосмуги виїхав мотоцикліст. Позаду сидів напарник із автоматом Калашникова. Мотоцикл різко виїхав від дерев до знака "поступись дорогою". Саме там призупинився Башмак, щоб пропустити автомобілі, що їхали трасою. Злочинці скористалися  миттю. Наблизившись, наскільки це можливо, вони відкрили вогонь по лівому боковому склу автомобіля, де приблизно й мав сидіти лідер. А потім - розстріляли лобове скло автомобіля, що стояв позаду. У ньому знаходилась охорона. Але, вочевидь, злочинці були непрофесіоналами і майже всі, на кого вони вчинили замах, залишилися жити. Охорона, витягши Башмака з авто, пересадила його у свою машину і попрямувала до найближчої медичної установи. Але було вже запізно. Кульове поранення  виявилося дуже важким, і тому Башмак помер у машині.

Трохи згодом міліціонерам стане відомо, що замовником вбивства, був не менш відомий бандит широкого масштабу, який діяв на території Криму. Лідер угруповання - "Дзюба". А ще згодом, з'ясуються і усі обставини убивства. Одна із найцікавіших це та, що Дзюба керував операцією перебуваючи за кордоном, у Німеччини. Таким чином він заздалегідь забезпечив собі міцну оборону. По-перше - залізне алібі, оскільки він перебував у Берліні і на нього не впаде підозра, а по-друге, організувавши це вбивство, Дзюба, м'яко кажучи, підставив в такий спосіб найвпливовішого севастопольського авторитета - Євгена Поданєва. Дзюба навмисне поширив чутку, що кілери могли набути навичок такої стрілянини тільки на спеціальному полігоні в Севастополі, що належав Поданєву.

Валерiй Пєтухов - начальник УМВС України в місті Севастополь: "У той час, а час тоді був гарячим, і ми в плині доби реєстрували по два-три вибухи, по одному- два замовлені убивства. Відверто говорячи, складно було працювати. Перед нами задача була поставлена: перед нами, перед прокуратурою Криму, і ми ставили цю задачу перед підлеглими, що основне - закріпити "речдоки", для того щоб при установленні виконавців, замовників, для того, щоб їхній можна було прив'язати до цієї події, довести їхню провину."

"На дев'ятий день після смерті Башмака, на поминки, до кафе "Калинка" було запрошено близько 350 осіб. Серед них були представники різних злочинних кланів. Не дивлячись на те, що це були жалобні поминальні заходи, помста брала верх. Справа в тім, що на поминках мав "попрощатися з життям" той самий Поданєв, якому вже було винесено смертний вирок людьми з оточення покійного Башмака. Це означало, що підступний план Дзюби мав спрацювати.

Ось відео фрагменти тих неспокійних часів. Довжелезна колона дорогих авто прямувала до кафе "Калинка", де мали вшанувати пам'ять загиблого  друга, батька, чоловіка. Лідера злочинного угруповання "Башмаки". Серед цієї колони рухалися близько шести автомобілів, в середині яких знаходилися "поданєвці". Тоді, вони ще не знали, чим це для них усіх обернеться.

Валерiй Пєтухов - начальник УМВС України в місті Севастополь: "Поданев був один з організаторів христиансько- ліберальної партії Криму... У період поминок був організований збройний напад на учасників, мені зараз важко згадати скільки було загиблих, десь до семи осіб. Серед загиблих був і Євген Поданев."

Анатолiй Проценко - начальник кримінальної мiлiцiї м. Сімферополь 1991-1996 роках: "Зараз важко сказати, хто особисто або якому угрупованню це вигідно. Очевидно тут схрещувалися інтереси не однієї-двох угруповань, а цілого ряду цих угруповань. Тому що одним було вигідне убивство, іншим вигідно зіграти цим, тому інтереси багатьох були порушені."

Кримським міліціонерам не важко було встановити, що розстріл у кафе теж був заздалегідь спланований. Оскільки поминки проходили на відкритому майданчику, злочинці у замаскованих місцях встановили своїх людей з автоматами. Поданєв був убитий пострілом впритул. Оскільки стрілянина почалася у відповідь, разом з Поданєвим було вбито близько семи чоловік. Втрата була не тільки зі сторони севастопольця, у цій перепалці загинули і конкуренти.

Постріли були настільки гучними, що жителі сусідніх будинків чули стрілянину. Тоді, при по квартирному опитуванні - ніхто не зізнався у своїх підозрах. Говорили, що чули постріли, проте думали, що проводяться чергові військові навчання. І тільки через якийсь час, вони розкажуть оперативникам, що здогадувалися про те, що в місті у черговий раз пролилася чиясь кров.

Валерiй Пєтухов: "До нього підійшов виконавець, з цього і почалося як потім з'ясувалося, коли ми допитували свідків, що з цього і почалося, що підійшов до Поданеву людина і з пістолета вистрілив йому в голову, після цього почався розстріл, взагалі усіх присутніх. Результат огляду місця події - ми тоді знайшли кілька кинутих автоматів, були зібрані стріляні гільзи, ну й інші заходи, що характерні для огляду місця злочину."

На місці злочину, де був розстріляний Поданєв і ще ряд членів різних угруповань, експерти нарахували близько п'ятдесяти гільз від автомату Калашникова. Аналізуючи вбивства "Башмака" і "Поданівців" УБОЗівці припустили, що останнє могли організувати  підлеглі покійного "Башмака". Так би мовити, у відповідь. Але трохи пізніше ця версія розсипалася як картковий будинок.

Анатолiй Проценко - начальник кримінальної мiлiцiї міста Сімферополь 1991-1996 роках: "Робота що по одному, що по іншому злочині велася паралельно, та й склад співробітників загалом не мінявся. Тому що багато було спільного, і слід був спільний, і до цього злочину відбувалися подібним чином... Чому я і говорю, що ми вже прийшли до такого висновку, що це не конфлікт двох угруповань... вигідно було міліцію пустити по помилковому шляху, вигідно було міліцію пустити на інші угруповання, з яким можна було розрахуватися за допомогою міліції."

А може це злочинні бригади кримських татар потихеньку витісняють слов'янські бандформування, щоб зайняти лідируючі позиції?

Над цією версією оперативники довго не міркували. Бо по-перше, ще при житті "Башмаки" неодноразово говорили про те, що треба враховувати, що в майбутньому зі злочинним кланом кримських татар все ж таки прийдеться працювати, як з рівними. До того ж, через нерозвиненість їхньої кримінальної структури - конфліктів слов'янських угруповань з татарськими  - не було.

Валерiй Пєтухов - начальник УМВС України в місті Севастополі: "Що стосується розстрілу в Калинці, тоді виникли дві версії. Перша версія, враховуючи, що була протидія між Сейлемом і Башмаками, це організував Сейлем. І друга версія, що це було під керівництвом третин угруповання Дзюбы."

Дзюба усіляко намагався витиснути "Башмаків". Тоді у нього з'явилися б усі шанси стати єдиним хазяїном Криму. Але цьому бути не судилося.

"Дзюба" передчував, що бандитська "сходка" була неминуча. Так і сталося. В Крим приїздять московські кримінальні авторитети і відомі впливові законники. Саме вони і переконали, щоб Дзюбі дали спокій. Опоненти погодилися, втім на умовах компромісу. Тобто, всі підконтрольні "Дзюбівскі" комерційні структури мали б перейти під контроль конкурентам. Що незабаром і було зроблено. Проте найцікавіше те, що так звана угода була дійсною лише на період курортного сезону. І доля Дзюби була фактично вирішена. Сам він не знав, що жити йому залишилося лише до кінця літа.

Щоб "прибрати" "Дзюбу" на одній з бандитських "стрілок" приймається рішення, що до групи виконавців увійдуть кілери формально конфронтуючих угруповань "Сейлема" та "Башмаків". Дзюбу разом з його родиною зустріли у  аеропорту "Бориспіль". Доньку і дружину авторитета злочинці вбили кількаразовими пострілами у голову. Сам Дзюба не постраждав і сховався у Сімферополі.

Він готувався до удару у відповідь. Проте цього не сталося. Дзюба підірвався на вибуховому пристрої, закладеному у гаражі. Так виглядає офіційна версія. Існує ще одна, про яку працівники міліції говорять неохоче. Дзюба вів перемовини з хірургами, щоб зробити пластичну операцію і зникнути назавжди. Перевів гроші з усіх рахунків у один із західних банків, а згодом імітував свою смерть. Окремі частини тіла, серед яких знайшли годинник, що належав Дзюбі, поховали на цвинтарі. Медики не змогли ідентифікувати тіло і за наявності речдоку прийняли рішення, що загиблим був саме Дзюба. Проте більшість населення кримського півострову вважають, що Дзюба живий, і зараз знаходиться за кордоном. Чиї залишки було поховано - невідомо й досі.

Але повернемося до подій, що продовжували розвиватися з вражаючою  швидкістю. Після того, як на поминальних днях вбили Поданєва - почалася литися кров у відповідь. Перестрілки відбувалися майже щодня: "замовлені" убивства фіксувалися в журналах, а міліціонери приступали до  розслідування нових убивств. Нажаль, більшість з них донині залишилися  так званими "глухарями".

Ні для кого не секрет, що "замовлені" убивства розкривати набагато складніше звичайного. Потрібно володіти ще більшою інформацією: встановити замовника і "виконавця". Тут без математичних здібностей не обійтися. Потрібно знати і "ікс", тобто замовника, і "ігрек" - виконавця. У цій ситуації саме складне те, що як "ікс", так і "ігрек" довгий час залишаються невідомими. Здебільшого - математична формула не вирішується ніколи.

Таку формулу потрібно було вирішити кримським міліціонерам, коли в черговий раз відбулося наступне убивство. Дивно те, що сталося воно на сороковий поминальний день, коли вшановували "Башмака". В цей день був вбитий ще один лідер однієї з політичних партій Криму.

Валерiй Пєтухов - начальник УМВС України в місті Севастополь: "На сороковий день після смерті Башмакова, чи цей випадковий збіг, чи ні, зараз мені важко говорити про це, був убитий Михайло Корчелава. Корчелава був відомий у Криму, як великий підприємець, мав своє морське судно, і також був одним з ініціаторів і керівників християнсько-демократичної партії."

Михайло Корчелава у супроводі дружини і брата повертався з робочої поїздки. По дорозі додому, в Сімферополі, вони  вирішили перекусити в одному з своїх улюблених місць. На турбазі "Таврія". Через дві хвилини, за сусідній столик присів чоловік і замовив випивку. Ні в кого тоді підозри цей хлопець не викликав. Не бентежило навіть те, що той помітно нервував і багато раз виходив з кафе. Пізніше, слідству стала  відома причина дивної поведінки незнайомця.

Евгенiй Бiдашко - перший заступник начальника ГУМВС України в АР Крим: "Зайшов,ну будемо так говорити, чоловік. Одягнений був опрятно, не було ніяких підозр. Підійшов до бара, замовив собі спиртні напої, після чого ужив їх, підійшов до потерпілого, підставив йому пістолет ТТ до вуха, і зробив постріл, після чого природно, потерпілий помер. Це було навмисне убивство, тому що було навмисне, тобто людина підготувалася, людина стежив за потерпілої, і природно він довів свій намір до кінця.

Кримські правоохоронці висунули припущення - чому кілер так довго не вирішувався зробити постріл у "замовлену" жертву. Напевно, тому, що брати були дуже схожі, і кілер не міг вирішити, у кого потрібно стріляти. Тому і виходив із кафе, щоб зателефонувати. У розмові він просив уточнень.

Вбивши Михайла Корчелаву кілер миттєво зник на автомобілі.  Після смерті Корчелави по Криму пройшла чутка, що на рейді євпаторійського порту знаходився пароплав, який належав покійному. До того ж, на ньому було майже 60 тонн різної зброї та боєприпасів.

У справі про убивство Корчелави є дивні моменти, що не були розголошені.  Перед вбивством кілер, знаходячись у кафе, замовив собі випивку. На фужері залишилися відбитки його пальців, які б могли допомогти міліції. Втім в ході розслідування ця склянка з "речових доказів зникла. Після Корчелави жертвою кілерів стала "друга особа" партії - Олександр Рулєв. Він був обстріляний знаходячись у своєму автомобілі на пляжі. Кримські міліціонери кажуть, що закінчилося полювання на керівників партії тоді, коли вона офіційно заявила про припинення свого існування.

Евгенiй Бiдашко - перший заступник начальника ГУМВС України в АР Крим: "Буквально щойно одержали оперативну інформацію, по якій був створений план відпрацьовування по її реалізації. У процесі цього, ми з'ясували виконавця убивства й у процесі роботи з ним, не тільки за свідченням, як там бармен побачив, інші люди, що знаходилися і вони могли пізнати і вони склали фоторобот первинний, тобто вже було до чого прив'язатися, так ще були і прямі доказу, тобто відбитки пальців руки, і так далі, тобто весь спектр доказів ми зібрали, і в даному випадку виконавець даного убивства арештований, прокуратура проводить розслідування.

Пройшло десять років і тільки зараз кримським правоохоронцям вдалося затримати підозрюваного у вбивстві Михайла Корчелави. Не дивлячись на те, що кілера бачили тоді численні клієнти кафе, чомусь у ті роки слідство зайшло у глухий кут. Проте, "замовник" іще досі гуляє на волі. У Кримському Головкомі говорять, що залишилися технічні моменти, і  незабаром буде затриманий і він.

Алея Слави на Симфиропольскому цвинтарі. Колись вони були друзями, однокласниками. У випадку лиха - допомагали одне одному. Словом, знали, що можна один на одного розраховувати, адже друзі звичайно завжди знаходяться поруч. Зараз вони теж поруч. Але зовсім не у сусідніх районах. Вони перестріляли один одного і зараз їхні тіла спочивають на цвинтарі. Найстрашніше те, що їхнє життя залежало від них самих, але вони ним чомусь знехтували.