90 років тому Володимир Винниченко очолив Директорію [ Редагувати ]
Вічний революціонер і невиправний утопіст. Перший український прем’єр-міністр і один з авторів універсалів Центральної ради. Драматург, прозаїк, художник і політик. Все це - характеристики Володимира Винниченка.
90 років тому у листопаді він очолив Директорію, але на найвищих посадах він завжди залишався диваком. До прикладу, хотів об’єднати соціалізм і націоналізм. Відтак, його не сприйняла ані українська громада, ані більшовики. За свої революційні настрої Винниченку доводилося кілька разів втікати за кордон - то в Чехію, то в Німеччину, то у Францію.
До 50 він втомився і вирішив відійти від політики. У містечку поблизу французьких Канн, які письменник називав Каневом, він придбав собі занедбану хатинку. Тут, на французькій Рив’єрі, Винниченко провів останні дні свого життя. Яким там і на Батьківщині запам’ятали українського діяча? Матеріал Лесі Вакулюк.
Вулиця Гранд Батіст, 162, містечко Мужен на південному сході Франції. Саме тут останні 25 років свого життя провів перший прем'єр-міністр України, прозаїк та драматург Володимир Винниченко.
- Добрий день! Ми шукаємо будинок, в якому жив Володимир Винниченко.
- Це тут.
Алан Мотю - теперішній власник "Закутка", як колись називав свою французьку садибу Винниченко. Творів попереднього власника бізнесмен-пенсіонер Мотю не читав, зате знає, що той був визначною людиною в історії України. Тому досі зберігає газету зі статтею про Володимира Винниченка.
- В цій українській газеті ви можете побачити фотографії пана Винниченка, коли він жив у цьому будинку.
- А звідки у вас ця газета?
- Мені її дала пані Винників. Ось можете побачити цей будинок, як він виглядав. Це була справжня руїна. Ось пан Винниченко і його сім'я.
Сюди, в Мужен, політик Винниченко приїхав, аби, як писав сам, "обтруситися від політики" і віддатися літературі і живопису. Пан Мотю каже: тутешня місцевість французької Рив'єри справді сприяє творчості. Показує величезну глиняну вазу, дерева на подвір'ї. Те, що залишилось тут ще з часів господарювання першого українського прем'єр-міністра, француз намагається зберегти: ану ще колись хтось з України навідається.
- О, між іншим, он там є дуже стара криниця. Вона з 18 століття. Пан Винниченко набирав з неї воду.
А це аматорські зйомки подвір'я Винниченка, зроблені у 1992-му. Шістнадцять років тому нардеп Володимир Панченко зініціював перевезення особистих речей Винниченка в Україну. Відтоді почав цікавитися особистістю письменника-революціонера.
Невиправний утопіст - так називає Винниченка-політика дослідник. Через переконання поєднати непоєднуване - соціалізм і націоналізм - Винниченка незлюбили ані петлюрівці, ані більшовики.
Останні пропонували йому посаду заступника голови Раднаркому УСРР. А в результаті оголосили "ворогом трудового народу". За те, що хотів зустрітися з Леніним, від нього відреклась українська громада.
Володимир Панченко, дослідник життя і творчості Володимира Винниченка:
- Ідеєю Винниченка, яка повела його вже з еміграції після всіх падінь політичних, Української Народної Республіки, Директорії, повела його на переговори з більшовиками, що Винниченко мав - і це була ще одна його утопія - мав намір одягнути більшовизм в українську одежу. Тобто наповнити оці владні коридори більшовицької влади українцями.
Блискучого політика з революціонера Винниченка не вийшло. Французькі критики схвально оцінювали його картини. У ті часи книжки Винниченка можна було б назвати модним нині словом "бестселери".
Володимир Панченко, дослідник життя і творчості Володимира Винниченка:
- Він був дуже модним і успішним серед тодішньої молоді письменником. Про це писав йому в листі Михайло Коцюбинський: "Кого в нас читає молодь? - Винниченка. Про кого сперечається молодь? - Про Володимира Винниченка".
Постановки п'єс Винниченка збирали аншлаги. Його порівнювали з Ібсеном та Метерлінком.
Володимир Панченко, дослідник життя і творчості Володимира Винниченка:
- Винниченко як драматург є безпрецедентним в тому сенсі, що його п'єси ставилися на сценах головних театрів Європи: на сценах римського театру, віденського театру, у Франції його ставили, у театрі в Петербурзі, в Москві. В 1926-му році в Німеччині зняли фільм під назвою "Чорна пантера" - це була екранізація п'єси Винниченка "Чорна пантера і білий ведмідь". Це один із перших художніх фільмів в Європі, ще німий, знятий за п'єсою українського драматурга. Чи є іще якісь прецеденти з історії драматургії тієї пори? Немає.
Зрештою, сучасники вважали Винниченка диваком. Приміром, овочі і фрукти він їв винятково сирими, не вживав м'яса. Переконував, що шлюб - це вільний союз. І доводив це на власному прикладі: живучи з однією дружиною, мав не одну любовну пригоду. Ці історії потім ставали сюжетами його творів.
Дивацтво і революційні настрої політика-письменника з Кіровоградщини, кажуть науковці, почалися ще у дитинстві. На уроки Винниченко міг прийти у вишиванці і солом'яному брилі, відповідав українською, тоді як навчання велось російською. Відтак його виключили з гімназії. Посварившись з батьками, міг на ковзанах по вкритій кригою річці Інгул поїхати до бабусі і дідуся в сусіднє село за півсотні кілометрів від дому. Невипадково в доробку Винниченка з'явилось оповідання "Федько-халамидник".
Світлана Присяжнюк, кандидат філологічних наук:
- Найулюбленішою його грою була гра у "солов'я-розбійника". Був збитий такий ящик дощаний, і він любив сидіти у цьому ящику, і дещо трішечки по-дитячому насміхався зі своїх ровесників. І якщо він бачив якісь іграшки або якусь цукерку в дитини, він міг її відібрати. Дитя починало плакати.
Відомі модельєри, політики, художники. Мужен - містечко розкішних вілл, для відпочинку і творчості. Щоправда, серед імен видатних мешканців, вписаних на золотих сторінках історії цього французького міста, прізвища Винниченка не знайдеш.
Ніна Нагель, менеджер туристичного бюро міста Мужен, Франція:
- Серед найвідоміших людей, які жили тут, у Мужені, - Пікассо. Вперше він приїхав сюди у 1937 році. Придбав собі тут будиночок і провів тут останні 15 років свого життя, тобто він помер у Мужені.
Хто такий Володимир Винниченко, представники турбюро Мужену дізнаються від журналістів. Хоча, якби українська влада не спізнилась із купівлею садиби Винниченка, тут давно був би осередок українських емігрантів. І тоді на старовинний цвинтар французького Мужена до могили першого прем'єр-міністра України було б кому навідуватись.
Леся Вакулюк, Володимир Самченко, Вадим Свиридонов, Максим Чеблін. "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"