80 років перемоги: що змінилось у світі після 1945 року [ Редагувати ]
Вже за два тижні світ відзначить 80-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світової війні. 8 травня 1945 року стало переломною датою. Сучасний світовий порядок веде свій відлік саме з закінчення Другої світової та Перемоги над нацистською Німеччиною.
Після цього було створено ООН, поділено Європу між СРСР та демократичними країнами антигітлерівської коаліції. Помилки, що їх припустилися при оформленні цього світового порядку, і стали причиною агресії росії проти України. Так вважають деякі історики.
До Дня шанування пам'яті загиблих під час Другої світової війни, ми розпочинаємо цикл сюжетів. Якими стали Україна та світ після Перемоги над нацизмом - розкаже Євген Лесной.
Україна охоплена вогнем. Головна вулиця столиці знищена вщент. Більшовики при відступі запровадили режим "випаленої землі".
Олена Олійник, доктор архітектури, віцепрезидент НСАУ:
Саме Червона армія, відступаючи у вересні 41 року, заклала вибухівку і фактично було підірвано увесь Хрещатик.
Попри вивезені росіянами архіви з України, в музеї Другої світової війни залишились свідоцтва цього злочину.
Олександр Білоус, зав. відділу науково-експозиційного відділу історії Визвольної боротьби та рухів опору музею, кандидат історичних наук:
Все вивезено, все сховано, хоча, наприклад, навіть у нас в музеї є світлини, де німецькі вояки виносять із київських будівель, з підвалів величезні ящики з мінами.
Саме після Другої світової війни центральна вулиця столиці має той вигляд, до якого ми всі з вами звикли. Але українські архітектори створили справжню диверсію проти радянщини, за що Хрещатик в москві почали називати "Киевским тортом".
Олена Олійник, доктор архітектури, віцепрезидент НСАУ:
Треба розуміти, що Хрещатик є національно-патріотичним та ідентичним серед архітектурних ансамблів того періоду, тому що нашим архітекторам вдалося втілити не прямолінійні проспекти як в Мінську або в Мюнхені, як втілювала тоталітарна влада. Декор фасадів, елементів фасадів вежі, фронтони. Все це - елементи українського бароко та українського архітектурного модерну.
Події Другої світової, сила національного спротиву нацистам досі позначаються як на ситуації в Україні, так і на всьому світі в цілому. Це кадри радянської кінохроніки. Про героїчну оборону Києву.
11 липня противник був зупинений на рубежі річки Ірпінь, в 15 км від міста.
Історія повторюється. ЗСУ використовували для оборони столиці побудовані в 41 році навколо Києва ДОТи. А ворог так само нищив усе навколо.
Під час Другої світової війни загинуло понад 8 млн українців. 5 мільйонів з них - цивільні.
Вікторія Яременко, начальник Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті:
Оскільки вона не була незалежною країною на момент закінчення Другої світової війни. Це були звичайно ті наслідки як і для Радянського союзу. Україна дуже велику ціну заплатила. Фронт практично двічі пройшовся по території України.
З перемогою над нацизмом і в цілому закінченні тієї війни, історія поділилась на до і після. Країни-переможці запровадили новий світовий порядок.
Микола Капітоненко, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ, директор Центру дослідження міжнародних відносин:
Деякі фундаментальні речі були закладені в 1945. Наприклад, роль Сполучених Штатів у світі, наприклад, доля колишніх колоніальних імперій, наприклад, реалії Холодної війни, ядерна зброя, міжнародні організації в ООН.
Однак Радянський союз, який розпочав Другу світову разом з гітлерівською Німеччиною, завершив її у лавах переможців. І правила вже диктували "Совєти".
Роман Кабачій, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу історії бойових дій світових війн XX ст., кандидат історичних наук:
Не було покарано інший режим, який був співорганізатором, співрозв'язником Другої світової війни. Тобто це сталінський режим, який отримав навпаки статус переможця і фактично отримав контроль над половиною Європи. Фактично в Ялті Черчилль і Рузвельт зрозуміли, що вони не можуть диктувати Сталіну умови про ті землі, де стоїть нога Червоної армії.
Історик та капітан ЗСУ Олександр Алфьоров вважає: результати закінчення Другої світової війни, прямо скажемо, несправедливі результати призвели до війни вже сучасної. Російсько-української.
Олександр Алфьоров, історик, капітан ЗСУ:
Якраз, коли закінчилася Друга світова війна, необхідно було у росії вимагати повернення окупованих нею в результаті з гітлерівської змови територій. Зокрема, це Фінляндія, Карелія, яка увійшла до росії виключно в змові з Гітлером. Потім це повернення, наприклад, республіки Тива, яка була окупована в 1944 році росіянами. Тобто, не було розібрано ту вість зла, яка існувала. І, звісно, зло насправді було не покаране. Покарали німців, всім світом.
Мови про незалежність України на той час на міжнародних майданчиках навіть не йшло. Втім, визнані у світі сучасні кордони України - результат тієї кривавої війни. Загарбані Сталіним з 39 по 41 роки території були приєднані до Радянської України. Себто СРСР. Україна не стала Незалежною тоді у 1945 році. Але опинилася серед країн-засновниць Організації Об'єднаних Націй.
Вікторія Яременко, начальник Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті:
З початку йшла мова, щоб всі республіки брали участь в ООН. Зрозуміло, що Україна та білорусь були такими, кого варто було включити в ООН в співзасновників. Сталін для того, щоб Україна увійшла в ООН, він зробив показову демонстрацію. Зміну в Конституції у 1944 році. Створення Міністерства оборони.
Роман Кабачій, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу історії бойових дій світових війн XX ст., кандидат історичних наук:
Україна увійшла як просто республіка в Другу світову війну, а вийшла членом ООН, вийшла, маючи новий прапор, зі шматком блакитним, який називали лазуровим, щоб не називати блакитним. А щоб жовто-блакитне? Так. Вийшла, маючи Міністерство закордонних справ і так далі.
Ця суто формальна дія - УРСР в ООН в майбутньому зіграла позитивну роль, вважають фахівці.
Вікторія Яременко, начальник Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті:
На момент проголошення Незалежності про Україну знали. Вона була присутня в ООН. Українські дипломати утримували певний досвід. Вони не починали з нуля. Якась певна школа була для них.
Історик та блогер Віталій Дрібниця вважає головним документом щодо непорушності кордонів в Європі було підписано за 30 років після закінчення Другої світової війни.
Віталій Дрібниця, викладач історії, блогер Vox veritatis:
Світовий порядок базувався на достатньо, скажімо так, неприємних для багатьох народів держав. Багато народів і держав не отримали власної державності, власній території, але в усякому разі зіграли велику роль Гельсінські угоди 1975 року.
Саме росія порушила цю міжнародну домовленість у 2014 році та анексувала Крим. Війна на Донбасі, далі повномасштабна. Світоглядні розбіжності двох систем - це то, що було закладено з самого початку. З того, як ставитися до факту перемоги над нацизмом. В Німеччині це дуже помітно.
Йорґ Морре, директор музею Берлін-Карлсгорст:
Протягом 40 років були абсолютно різні підходи до пам’яті про 8 травня. І коли об’єднали країну, було вже дві різні традиції. Це досі відчувається. Хоча ми вже об’єднані понад 30 років, старше покоління ще пам’ятає ці традиції. У ЗМІ, у соцмережах слово "визволення" використовується набагато частіше, ніж 10–15 років тому. У єдиній німецькій свідомості змінилося розуміння, що німці були визволені від нацистської диктатури.
80 років минуло після самої кривавої війни на Землі - Другої світової. І покладатися далі на міжнародні інституції сенсу немає, кажуть експерти.
Микола Капітоненко, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ, директор Центру дослідження міжнародних відносин:
Вони не можуть зупиняти війни, вони не можуть регулювати відносини між державами в такий спосіб, як уряд регулює відносини між громадянами. І в цьому сенсі, якщо не мати завищених очікувань щодо діяльності Ліги націй або ООН після Другої світової війни, то не буде і розчарувань великих.
Втім, поки ми живемо за цим світовим порядком, нам варто продовжувати переосмислювати роки, що минули після перемоги над нацизмом, переосмислювати в тому числі ці радянські символи, що росія побудувала у нас в країні. Але під час російсько-української війни вони набули нових сенсів. Наприклад, Батьківщина-мати.
Олена Олійник, доктор архітектури, віцепрезидент НСАУ:
Зараз цей символ став символом нашої боротьби, перемоги, і він відвоював собі місце. Зараз він вже на своєму місці.
Євген Лесной, кореспондент:
Який буде світ за 10-20 років, наразі точно не скаже ніхто. Але він же точно ніколи не буде таким, який створювався за результатами закінчення Другої світової війни та перемоги над нацизмом. Щеплення Другою світовою війною на планеті більше не діє. І ми, як і в 30-х роках минулого століття, знову на виборі шляхів.
