Терористи поновили штурми аеропорту Донецька [ Редагувати ]

І далі дізнаємося про ситуацію поблизу донецького аеропорту. Там за подіями стежить Геннадій Вівденко.

- Гено, які новини на цей час?

В селищі Піски в районі донецького аеропорту постійна канонада. Бійці відмічають, що після входження на територію чергового російського так званого гуманітарного конвою інтенсивність обстрілів значно посилилася. Крім того артилерія супротивника діє значно професійніше, що може свідчити про залучення росіян до ведення вогню. Окрім того розпочалися обстріли місцевості, які досі ще не були у зоні ураження бойовиків

"Два залпи по нас з "Граду". У нас один трьохсотий, один двохсотий у 93-ої. Он накрило сарайчик, нам пощастило, шматок шиферу 13 мм. Ребра не поламало, життєво важливі органи не зачепило. Все нормально", - розповідає боєць добровольчого батальйону ОУН "Дончанин".

"За це перемир’я вже ніхто не переживає … Самі бачите що коїться. Ми по них, вони по нас. Привіт", - каже боець добровольчого батальону ОУН "Хан".

Нагадаю, що чергова спроба штурму донецького аеропорту відбулася сьогодні просто вночі. Атаку було відбито. В Пісках борються з диверсійними групами снайперів які намагаються вдертися до селища. Тривають безперервні артилерійські дуелі. Принаймні бійці добровольчого батальйону ОУН, з якими вдалось поспілкуватися, жартують, що обстріли принаймні нагадали про ворога. Оскільки коротка тиша скоріш вже нервує українських військових.

"Дві ночі от не стріляли. мабуть патрони скінчилися. А коли канонада починається, так просто колискова для нас. Сон взагалі зникає коли тиша", - жартує боєць батальйону ОУН "Ємеля".

Між тим у ряді домівок продовжують жити люди, хоча ми були свідками, що один з місцевих похований просто біля його під’ізду. Нам вдалося поспілкуватися з тими, хто вижив і за різними своїми причинами не зміг виїхати. Люди скаржаться що з липня не отримують пенсії. В будівлях немає ані води, ані світла.

"А світло у вас є? - Свят-свят, та яке світло? Ліхтарик он і лампа гасова", - каже мешканка с. Піски Надія.

В одному з підвалів бомбосховищ, де нам вдалося побувати живуть п’ятеро людей. Одна з жінок хворіє. Літній чоловік - інвалід. Одне око незряче, але він доглядає своїх колишніх сусідок по вулиці. Іжею та медикаментами з піщанами діляться військові з передової, яка знаходиться просто поруч. Також у місті ми побачили патрулювання бійцями 93 бригади. Оскільки у майже покинутому містечку - масове мародерство. Більше подробиць у випуску о 20.00 Аню.