Під Донецьком бойовики ховаються під прапором Радянського Союзу [ Редагувати ]

Потужний артилерійський вогонь бойовики вели і в районі Пісків. У селі, яке зазнало значних руйнувань під час боїв за донецький аеропорт, до цього часу живуть люди.

Наші кореспонденти підготували репортаж із лінії вогню.

Церква у багатостраждальному селі Піски є ніби орієнтиром для бойовиків. Востаннє вона витримала три прямих влучання з танку. Верхівка вся розбита і дивом лише вціліли дзвони

"Дзвіниця ще стоїть, то й церква ще функціонує. Якщо там шахтарі з Бурятії, то їм все рівно чи то церква чи будинок, їм головне знищити, це вони напевно хочуть встановити свій руський мир, щоб нічого не осталося лишилася гола земля", - розповідає військовослужбовець.

На небокраї добре видно житлові багатоповерхівки, звідки російські найманці корегують вогонь своїх гармат, не жаліючи колись квітуче селище, передмістя Донецька.

Вогневі позиції бойовиків ті ж самі із 2014 року, як і маршрути відступу у місто.

Майже три роки, не зважаючи на пекельні бої у Пісках, у самій церкві навіть службу правили. До недавна був і вівтар - українські військові облаштували. Та після останніх ворожих обстрілів довелося розібрати.

"Вівтар був. Священники забрали присипані образи, щоб вони не пропали в іншу церкву", - розповідає військовослужбовець Віктор.

Коли ж ворожа артилерія мовчить, противник з окопів не висовується. Бойовики ховаються у підвалах руїн села Жабуньки під прапором Радянського Союзу. Звідти найманці намагаються проритися ближче до українських позицій.

"Пробують інженерне обладнання вдосконалювати, просуватися вправо, окопи. Ми їм заважаємо робити - це йде в нашу сторону, якщо вони копають", - розповідає військовослужбовець.

А за посіченим осколками парканом - справжня краса. Світлана Миколаївна із чоловіком живе у Пісках, як на острові. На життя не скаржаться, навчилися виживати - господарюють на городі.

"Ось полуничку посадили в цьому році. Та пропала. Ось де це чорне, там воронка велика була і все ворота і все підірвало, це від ГРАДу", - розповідає подружжя.

Найбільша радість цьогоріч - у їхніх спорожнілих вуликах знову загуділи бджоли.

"Ви самі знаєте, які тут бої, постріли були. Бах-бах лампочки з стелі вилазять і бджоли загинули. А десь збереглися, і днями прилетів до нас рій. Правда, вони такі розумні, знайшли собі вулик і туди зайшли", - розповідає мешканка Пісків Світлана Миколаївна.

Село-примара, що перетворюється уночі на поле бою, й досі лишається рідним домом для 12 людей. Майже всі не раз бачили справжнє обличчя війни. І все ж не втрачають надії побачити і мир.

Ірина Баглай, Андрій Костюк, Новини. Телеканал "Інтер" із Донецької області.