Припадають пилом мантії: в Україні масово не вистачає суддів [ Редагувати ]

Ще однієї теми - судової. Власне, саме в судах мали б завершуватись усі корупційні справи. А не на телебаченні чи на поліграф-шоу. Проте, наразі - судова система є найслабшою ланкою серед усіх державних інституцій, які повинні відділяти брехню від правди, а злочинців - від невинуватих.

Чому так сталося? Та чи можна вилікувати українські суди? Інна Томіна розбиралася.

Півроку без правосуддя. Так живуть люди у містечку Радивилів на Рівненщині. З літа, тут - у місцевому суді - не розглянули жодної справи. Бо просто... нікому. Три судді звільнилися ще три роки тому. Відтоді мантії припадають пилом. Донедавна правосуддя вершили відряджені судді, та і їхні терміни - спливли.

"Залишок не розглянутих справ від попереднього судді - близько 900 справ, і вже за той період, як нема судді, то теж назбиралось близько 200 справ", - зазначила Раїса Хрущ, старший секретар Радивилівського районного суду.

Тож, від середини липня в цій залі розглядають хіба кримінальні справи. Та й то - лише онлайн.

"Канцелярія працює, як і працювала, без суддів. Може навіть і більше працює, бо вони мусять пояснювати людям, чому не розглядаються справи", - говорить Ірина Мулик, заступник керівника апарату Радивилівського районного суду.

А громадяни справді обурюються, чому не можуть вчасно отримати аліментів чи розділити майно? А перевести справу до іншого суду - процесуально не можливо.

"Не кожна людина може зрозуміти, чого її справа не розглядається. Це, наприклад, аліменти. Дуже часто вони не можуть отримати кошти. Наприклад, батьки на своїх дітей. Це, наприклад, якісь цивільні такі справи, де немає альтернативної підсудності, де тільки можна розглядати в нас", - говорить Марія Поволоцька, начальник відділу Радивилівського бюро правової допомоги.

Радивилівський райсуд єдиний в області, де у штаті немає жодного судді. Та й загалом в області ситуація далеко не зразкова. Майже в кожному районі - кадровий некомплект. Аби дати цьому раду, керівництво апеляційної інстанції не раз зверталося до Вищої кваліфікаційної комісії. Але там і самі чекають на реорганізацію. Минулого тижня парламент дав добро на судову реформу Зеленського. Документ Рада розглядала два дні. І силами пропрезидентської фракції - ухвалили. Щоправда, решта сил - були проти.

Тож, зрада чи перемога? Що має змінитися в судах. Головні зміни такі: так званий "відділ кадрів" українських суддів Вищу кваліфікаційну комісію розпустять і за три місяці наберуть нових 12 членів на відкритому конкурсі. Подаватись можуть усі охочі правники, хто має 15 років стажу. Долучать до відбору і міжнародних експертів.

"Поточна ВККС обиралась фактично самими суддями. Там більшість були судді. І вони самі судді повинні були очистити від таких самих як вони. Це не реально", - стверджує Роман Маселко, юрист, член Громадської ради доброчесності.

А от Вища рада правосуддя - залишиться у тому ж складі. Та при ній створять комісію з питань етики. А от кого реформа зачепить суттєво, так це Верховний суд. Там удвічі - із майже з 200 до 100 - скоротять кількість суддів. І на третину знизять солідні зарплати. Оклад судді - кілька сотень тисяч гривень щомісяця.

"Без жодних пояснень, без жодного аналізу, без жодних претензій руйнується фактично Верховний суд", - наголошує Валентина Данішевська, голова Верховного Суду України.

"Ідея, яка стоїть за скороченням - це, власне, щоби всі судді ВС пройшли перевірку на доброчесність", - наголосила Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції.

Таку реформу самі судді Верховного суду зустріли, м'яко кажучи, - прохолодно. Пояснюють: нині там розглядають 77 тисяч справ. А радикальне скорочення штату означає, що українцям довше доведеться чекати рішень у справах. Таке побоювання висловили і західні партнери України.

"Не лише міжнародні партнери, але й громадськість. Ми так само публічно звернули увагу на те, що не зрозумілою є мотивація скорочення кількості суддів. Не зрозуміло - чому цифра 100? І ризики, які я бачу в цьому - це незрозумілі критерії, за якими має відбуватися ця фільтрація", - наголосила Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції.

"Хоча закон не передбачає звільнення суддів. Закон каже, що от є 196 суддів, 100 з них ми залишимо у ВС, а 96, які не попадуть туди, їх наприклад в Апеляцію", - зазначив Роман Маселко, юрист, член Громадської ради доброчесності.

Сама ж Голова суду певна, будь-яка ротація кадрів загальмує розгляд касаційних скарг. В інтерв'ю "Радіо Свобода" Валентина Данішевська припустила, що нинішній Верховний Суд просто не влаштовує чинну владу.

"Зменшується кількість суддів вдвічі, це при тому, що на розгляді у Верховному Суді знаходиться величезна кількість справ. Тим органом, який прийматиме остаточне рішення не тільки по справах Коломойського, а й по виборах на непідконтрольних територіях і тому, напевно, незалежний Верховний Суд - не дуже влаштовує діючу владу", - наголосила Валентина Данішевська, голова Верховного Суду України.

Та депутати більшості переконують: Верховний Суд реформують, аби розвантажити від справ і змінити принцип роботи. Бо йдеться про зміну не прізвищ, а системи. Крім того після змін нова ВККС, зможе швидко набрати суддів і припинити кадровий голод в регіонах.

"Насправді, катастрофа зараз не у Верховному суді. Зараз всі кричать: "а-я-яй, ВС скорочують вдвічі", але мало говорять про те, що насправді зараз проблема в місцевих судах, де по 1 судді працює. А в деяких - нема суддів. Зараз кажуть, що судовій системі не вистачає близько 2 тисяч суддів", - наголошує Роман Маселко, юрист, член Громадської ради доброчесності.

На сьогодні закон уже набрав чинності. Однак, коли зміни відчують у регіонах - питання. Найперше мають набрати новий склад Вищої кваліфікаційної комісії. Яка й рекомендуватиме суддів на посади. Тож суддівські зміни в регіонах люди відчують ще не скоро. І вочевидь мантії у Радивилові ще трохи "повисять" без діла у шафі райсуду.