Президент Володимир Зеленський підписав закон про ринок землі [ Редагувати ]

Ринку землі - бути. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Незважаючи на чотири місяці поправкових баталій, Верховна Рада ухвалила його у другому читанні. Як це було, та чого чекати далі - розкаже Ксенія Барвіненко.

Закон про ринок землі ухвалювали в найкращих традиціях українського парламентаризму - вночі. Рішення підтримали 259 нардепів, найбільше голосів дали "Слуги народу", "Європейська солідарність" та "Голос". Закон діятиме з середини 2021. І до 2024 купувати землю зможуть лише фізичні особи, і не більше ста гектарів в одні руки. Українські фермери отримають пільгові кредити. Водночас діятиме заборона на купівлю державної землі.

Першочергове право викупити ділянку має орендар, а от виплачувати гроші за неї зможуть впродовж 10 років. Вже від 2024 року в одних руках може опинитися до 10 тисяч гектарів. Банки матимуть змогу отримати землю у власність, як заставу під кредит.

Але протягом двох років повинні її продати. Щодо надання права іноземцям купувати землю, позиція не змінилась - питання вирішуватиметься на референдумі. Та незважаючи на його результати, купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України  іноземцям заборонено. Не зможуть купувати українську землю компанії, власниками яких є громадяни Росії, та ті, що входять до організацій, визнаних терористичними.

До 2030 мінімальну ціну, за яку можна продати землю визначатимуть оцінювачі, потім ринок стане вільним. Аби забезпечити його чесну і повноцінну роботу - в офісі президента анонсують додаткові зміни.

Роман Лещенко, уповноважений президента України із земельних питань:

Сьогодні є необхідність забезпечити належну роботу кадастру і її наповнення, інституціонально створити механізми кредитування малим та середнім товаровиробникам, забезпечити ефективні механізми коспенсації кредитної ставки для аграріїв, забезпечити інституціональну базу геопросторових даних, механізми що стосують бюрократичний процедур і регуляції землеустрою, це питання що стосуються антирейдерського пакету, взаємодії влади і самоврядування.

Але земельний законопроєкт мав усі шанси загинути під навалою депутатських поправок. Їх назбиралося понад чотири тисячі, що паралізувало роботу парламенту. Інші законопроєкти розглядати просто не мали змоги. У процесі розгляду земельного закону опозиція щоразу блокувала трибуну. А під стінами парламенту та по всій країні - протестували мітингарі - аграрії вимагали відтермінувати ринок землі.

Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції "опозиційна платформа - За життя":

Мы протестовали против закона о продаже земли, который был принят ночью и мы заблокировали его на пять месяцев принятие, и он во многом изменился и стал цивилизованнее, хотя сначало это было четыре странички - продать все и всем, и наша борьба оказала такое дейтсиве, он был переделан несколько раз под нашим нажимом, но даже это было приступлением и в сегодняшней епидемии нельзя было так обращаться с народом, ламать через колено его волю и принимать закон ночью.

Та протести зрештою дали результат. Документ змінили не лише за змістом, але й за формою. Із кількох сторінок аматорського тексту він виріс у кілька томів поправок та повноцінні статті. Депутатам вдалося суттєво скоротити ліміти продажу землі в одні руки та встановити запобіжники, аби не дати скупити ділянки великим корпораціям, поки маленькі фермери збиратимуть гроші на заповітні гектари.