У Кропивницькому відкрили фотовиставку пам'яті загиблого бійця ГУР Олександра Ткаченка [ Редагувати ]

У Кропивницькому відкрили фотовиставку пам'яті загиблого бійця ГУР Олександра Ткаченка з позивним "Домовий". На світлинах - зона відчуження. Бо ж Олександр ще зі студентства захоплювався сталкерством. І з походів до чорнобильських країв привозив сотні фотографій. З початком повномасштабного вторгнення хлопець пішов боронити Україну. А в січні загинув у боях за Бахмут. Йому було лише 23. 

Станіслав Прокопчук, брат Олександра Ткаченка:

Історія - наприклад з "дугою", на "дугу" він багато разів залазив, там висота 150 метрів. Він дуже любив екстрим, не любив сидіти на одному місті, постійно подорожував.

Закинуті будівлі, природа, краєвиди - це зона відчуження очима Олександра Ткаченка - загиблого бійця ГУР. Хлопець родом із села Рівне, під Кропивницьким. До великої війни хлопець захоплювався фотографією та сталкерством у Чорнобильській зоні. 

Станіслав Прокопчук, брат Олександра Ткаченка:

Перед тим, як туди ідти, він вивчав маршрути різноманітні, де і як краще пройти. Близько 20 походів у нього тільки в Чорнобильську зону, 2 походи в Карпати були і от він ... мріяв мандрувати й надалі, не обмежуватися тільки Україною, заробити кошти, поїхати десь закордон, але от так сталося, війна обірвала всі його плани, а потім забрала життя.

Після загибелі Олександра його брат вирішив показати фотороботи - кропивничанам. "Бачити кадр" бійця навчив батько. Фотографія була їх спільним захопленням. 

Віталій Ткаченко, батько Олександра Ткаченка:

Я задавав йому це питання - ну що ще там можна побачити і відповіддю він мене вбив. І я не зміг нічого сказати вже на це. "Тато, ти коли-небудь вранці сам прокидався в 4-5 ранку в дикому лісі, в нашому Поліссі?" А я йому кажу: ні. "Тоді ти мене не зрозумієш, от коли ти підеш зі мною в "зону" і ти побачиш - ти все зрозумієш". - От така була відповідь.

Через світлини Сашко показував свої емоції, настрій та плани. І саме ось цією фотографією хлопець сповістив рідних: пішов захищати Україну, спочатку в тероборону Києва, згодом - у складі ГУР в Бахмут. 

Алла Ткаченко, мати Олександра Ткаченка:

Разом з друзями, своїми побратимами, з якими ходив в Чорнобильську зону - вони пішли в ТРО, потім він пішов в добровольчий батальйон. Кожного разу просила: синок, бережи себе. Обіцяв. І 16 січня він загинув.... Це було тяжко почути, я не знаю як це пояснити, слів немає, але оці слова: "сьогодні загинув Саша"…. Вони і досі звучать в голові…

Ці світлини, зроблені Олександром, - для рідних можливість показати людям: яким він був - відважний захисник з позивним "Домовий".