Экологи бьют тревогу: Вода в Днепре все больше становится похожей на морскую [ Редагувати ]

Дніпро мутує. Екологи всерйоз занепокоєні станом води у найбільшій водній артерії України. Хімічні процеси з року в рік стають все масштабнішими і поступово перетворюють річку на морський лиман.

Якими саме будуть наслідки перетворення, і як довго триватимуть - фахівці напевне сказати не можуть; утім, зміни вже помітні. Хто винен у трансформації Дніпра і до чого призведуть такі зміни - знає Валерія Мікульська.

Валерія Мікульська, кореспондент:

- Короп тушкований із морквою. Одна із популярних страв у нашій телевізійній їдальні. Цілком можливо, що за рік- два у моїй тарілці лежатиме річкова піранья. Принаймні, у цьому упевнені рибалки. В Дніпрі біля Запоріжжя, на Дніпропетровщині і у столичній акваторії вони нарахували вже зо два десятка нових екзотичних і навіть хижих видів риб.

Більшість з них Юрій бачив на власні очі. У житті бізнесмен, а в душі - затятий рибалка. Каже, наловити морських бичків у Дніпрі нині легше, ніж рідного карася. А інколи й хижаки на вудку потрапляють.

Юрій Дашко, рибалка:

- Сейчас, к сожалению, вместо стерляди вы можете поймать пиранью. Приживается, самый простейший пример - ротан с дальнего востока, во все водоемы практически он поселился, он сьедает икру карася месного - и карася нету, остается один ротан.

Це все через воду, точніше через зміну її хімічного складу, каже професор національного інституту гідробіології. Що далі, то більше у ній солі. Мінеральний склад води із кожним роком стає усе подібнішим до морської.

Володимир Щербак, гідроеколог НАН України:

- Відбувається зміна іонно-катіонного складу, тобто зміна кальцію, магнію - співвідношення змінюється в бік характерного для морської води.

Іхтіолог Василь регулярно досліджує, як зміни Дніпровської структури впливають на річкових мешканців. Каже, риби-емігранти просто виживають із водойми етнічні види.

Василь Коротецький, іхтіолог:

- Вселенцы конкурируют с нашими видами и по кормовым нишам, и по другим своим особенностям. Поэтому и попадают в Красную книгу. Вот, в частности, осетровые на сегодняшний день вообще в Красной книге полностью, осетровые Днепровского каскада.

Глобальне потепління, їдкі реагенти , якими посипають тротуари, браконьєрство, забудова берегів і численні водосховища, які змінюють течію. Причин хімічного переродження Дніпра чимало, кажуть риболовецькі організації.

Хто має контролювати і відповідати за якість води, як часто проводять її хімічний аналіз? Ці питання ми офіційно адресували у Міністерство природи. Утім, зустрітися із журналістами там не захотіли.

Валерія Мікульська, Сергій Єрьоменко, Новини, телеканал "Інтер".