Двоє українських військових підірвалися на невідомому пристрої [ Редагувати ]
Крайні вулиці у Нью-Йорку - це вже передова
Двоє українських військових підірвалися на невідомому пристрої. Нині армійці в лікарні. Стан здоров'я одного бійця - тяжкий, іншого - середньої тяжкості, повідомили в штабі. Напередодні наші захисники нарахували три порушення режиму тиші. Противник обстрілював українські позиції біля Гнутового та Водяного з безпілотників - скинув постріли ВОГ-17. У напрямку Новолуганського ворог вів вогонь із гранатометів.
Наш кореспондент Ігор Левенок поспілкувався з тими, хто тримає оборону на сході. Як минають будні на передовій - дивіться у наступному матеріалі.
Криють хорошо, буває! Весело у вас тут. Да, времєнамі таке буває. Але не смішно.
Фронт на Донеччині. Наш український Нью-Йорк, на межі з тимчасово окупованою Горлівкою. Періодично лунають вибухи. Ворог застосовує заборонений калібр - міномети.
Сто двадцяті прилітають, неділю назад так хорошо було. О, осьо прилетіло. Криють хорошо буває…
Та армійці кажуть, якщо супротивник дуже дошкуляє, вони не мовчать і на тому боці є втрати. Днями ворожа група намагалася підкрастися до позицій, які утримують наші десантники. Хлопці кажуть, то були якісь камікадзе - ішли у повний зріст.
Сергій, військовослужбовець збройних сил України:
Видно було, як вони прощупували землю і потихеньку, потихеньку вони наближалися до нас. А ми зробили доповідь командирам, і командири сказали відкрити вогонь.
Вони дивляться, як ми несемо службу і хто тут сидить. Якби були хлопці, які б спали, або не відповідали б за свої обов'язки, то результати були б плачевні…
Та не на тих нарвалися кажуть бійці. В окопах молоді, вмотивовані солдати. Андрієві двадцять один рік. Пішов на війну, хоча батьки й родичі були проти.
Андрій, військовослужбовець збройних сил України:
Сльози, вмовляння, але я просто аргументував це тим, що от закінчиться війна, пройде там десять, п'ятнадцять років і от прийде мій син і скаже: "тато, а де ти був, коли на нашу країну прийшов загарбник?" І що я скажу? Що я поїхав у Польщу на заробітки? Чи сидів вдома і дивився це все по телебаченню?
І хлопці воюють гідно.
Ну, вони ведуть вогонь, а ми подавляємо.
Після того як наші армійці дали відповідь, ворог заспокоївся і настала тиша.
Вони становляться більш чемними, скажемо так.
Крайні вулиці у Нью-Йорку - це вже передова. Посічені осколками оселі. Тут вам не Таймс-сквер і не Бродвей. Пенсіонерці пані Надії 87 років. Пам'ятає ще ту страшну війну. Цю хату будували власноруч, разом із чоловіком, коли Донбас підіймали з руїн після Другої світової. І… довелося відчути горе ще однієї війни.
Страшно, другий раз як вистрелять що аж підскочиш і думаю - та що ж таке, та що ж таке…
