Не "дорога", а "напрямок": як їздити понівеченим шляхом та зберегти нерви? [ Редагувати ]

Дороги немає, є лише напрямок. Так про шлях, який з'єднує - глибинку Рівненщини із райцентром - кажуть самі водії. Це - майже дев'яносто кілометрів суцільного бездоріжжя. І поїздка ним - випробування не для слабаків. Сніжана Сидорук з'ясовувала, чи є перспективи в "напрямку" - таки стати "дорогою"?

Ямка на ямці. Її все трохи ладять, ладять. Потім опять те саме.

Дорога в селі Борове ще не бачила капітального ремонту. Хоча на ній вже немає цілого місця - суцільні вибоїни.

Нині мороз і сніг трохи шлях підлатали. Та їхати ним однаково заледве виходить.

Ями великі. Якщо заре розстане ця поверхность, то вода стоїть сантиметрів 20, не менш на дорозі.

Це село - у глибинці. Віддалене від обласного центру. Десятиліттями тутешні люди потерпають від абсолютного бездоріжжя. Розбитими шляхами "швидка"просто повзе:

Анатолій Дяденчук, водій швидкої допомоги пункту постійного базування екстреної медичної допомоги в селі Борове:

До району відстань десь 35 до 40 кілометрів, де мали б заїхати за пів години, а їдемо півтори години. Приходилося даже декілька раз в дорозі приймать роди.

Шлях до центру громади вимощений каменем. Він такий давній, що навіть місцеві не пам'ятають, хто і коли його збудував. А їхати ним - неабияке випробування.

Вадим Ошурко, житель села Борове:

Туда й назад з'їздив - треба щось по ходовій, треба зразу ремонт якийсь дивиться. Щось підладювать уже треба. Це убійсто для машини і на нєрви - на все.

Але ця дорога ще ненайгірша, - кажуть місцеві, - бруківкою хоч якось можна їхати. Інша річ, коли дістатися треба райцентру - Вараша.

Андрій, житель села Перекалля:

Це напрямок. Не дорога напрямок і всьо. Що тут ще можна сказати.

Ями та вибоїни водії об'їжджають полями й лісами. Маневрують попід людськими хатами.

Сергій, житель міста Вараша:

Їхати неможливо. Це друга-третя передача максимум, що можна. До 30 кілометрів в час їдеш і всьо.

І так щодня їздять тисячі людей із Полісся. Розбите шосе поєднує зо три десятки сіл із районним центром. Об'їхати його - неможливо.

Іван Калюта, житель села Млинок:

Сьогодні є створений новий район - Вараський і це задало набагато нам таких клопітливих лишніх непередбачених моментів, тому що добратися до Вараша практично неможливо.

І це дорога державного значення. Відремонтувати її селянам обіцяють роками. Та люди вже зневірилися.

Тут лучшеї ніхто не зробить. Не зроблять. Ну це ж Україна.

Та шляховики запевняють - дорогу - хай і поволі, та ремонтують. Нині асфальтують більш як шістнадцять кілометрів. Визнають - шлях вбитий, і лагодити вже тут нічого. Необхідна капітальна реконструкція.

Дмитро Леонтіюк, речник Служби автомобільних доріг у Рівненській області:

Остаточну очікувану вартість ми будемо мати, коли проєктант завершить всі проєктні вишикування. Якщо бути реалістами, то привести всю цю дорогу всі ці 82 кілометри автомобільної дороги Т-1808 до ідеалу, до належного стану, то мова йде про завершення робіт орієнтовно у 2023-24 роках.

Цього року на дірявий шлях планують зробити лише документацію. А потім - проведуть тендер між підрядниками. Та наразі перевізники дорогою їздити відмовляються. А місцеві змушені - стрибають із ями в яму.