Куди пішли "рятівні" гроші резервного фонду? [ Редагувати ]

Стихійне розпорошення катастрофічними темпами: Рахункова палата налічила порушень на понад півтора мільярди гривень при використанні коштів торішнього резервного фонду - це своєрідний недоторканний запас держави, лише на випадки техногенних катастроф та стихійних лих.

Незабаром минає рік від найбільш нищівної повені в історії України в західних областях. З резервного фонду на ліквідацію наслідків стихії були виділені чималі кошти. Гроші пішли, та нині багато об'єктів усе ще недофінансовано: недобудовано мости, недоукріплено береги, не відновлене газопостачання. А будівельники цих об'єктів кажуть, що уже більше півроку не бачать грошей. Фінансове розслідування Геннадія Вівденка:

З п'яти зруйнованих стихією підвісних мостів у селі Мишин Коломийського району відновили лише один. Коли робітники зрозуміли, що їм не заплатять, почали збиратися додому. Але селяни влаштували акцію протесту і не дозволили забрати металеві конструкції і техніку. Євдокія Максим'юк щодня дивиться, чи не піднявся рівень води в річках. Навіть невеличка повінь може залишити її без хати, що стоїть на самому березі.

Євдокія Максим'юк:

- Стану коло трактора і не пущу!

Василь Мельник, сільський голова, односельців підтримує. У їхньому селі, каже, не завершене берегоукріплення, тож усі вони в небезпеці.

Мельник Василь, сільський голова Мишина:

- Люди стали горою, бо там залишилося незавершене берегоукріплення. І люди кажуть, що не віддадуть екскаватори, якщо не буде завершене берегоукріплення, бо вся робота, яка була зроблена, вся піде насмарку. Під час маленького паводку всю ту воду, весь той камінь, який завезли на берег, його забере, і все буде в річці Прут.

Валентину Голубенку з села Мишин вдалося вивезти лише цей "Камаз". Усе інше залишилося на місці незакінчених робіт. Саме його будівельники працювали там. Уряд винний компанії Голубенка з Обухова два мільйони гривень. Цих грошей не виплачують уже більш як півроку. За цей час постачальники будматеріалів подали на нього до суду. Сотню робітників Голубенко вже звільнив, бо сидять без роботи. З Кабміну лише написали, що його вимоги до уряду справедливі.

Валентин Голубенко, директор будівельної компанії "Сенс" (Обухів):

- Точного щось сказати про те, що це буде завтра, чи його не буде ніколи, чи як нам жити, чи про що думати - листами-відписками весь час нас плутають, скажімо так. Серце болить за те, що ті 5-10%, що не виконано - не дай Бог трапиться якесь лихо, і всі ті кошти що затрачено, загинуть.

Півроку без роботи стоять вантажівки та бульдозери і в сусідньому з Мишином селищі Печеніжин. Там і досі користуються тимчасовим мостом. На місці нового - лише палі й обіцянка робітників повернутися, щойно їм заплатять за вже зроблене. Анна Грабовецька до проблем будівельників ставиться із розумінням.

Анна Грабовецька, мешканка селища Печеніжин:

- Нема грошей. Де гроші поділися? Тимошенко виступає - все правильно, все є, все забезпечено. Де забезпечено? Де забезпечено, коли люди без зарплати сидять?

У Печеніжині аж три річки. Нині вони спокійні та мілкі, але за сильного дощу вода виходить з берегів. Кам'яними насипами, каже місцевий селищний голова, потрібно укріпити щонайменше чотири кілометри берегів.

Василь Котів, селищний голова Печеніжина:

- Ці будинки під величезною загрозою. І це обов'язково треба кріпити, треба всіма способами, певно, просити-молити, щоб віддали кошти.

Микола Котів в урядову допомогу постраждалому селу вже не вірить. Разом із сином носив каміння, укріпляв берег біля своєї хати.

Микола Котів, мешканець селища Печеніжин:

- Нема здоров'я це робити, але я мушу щось робити, бо мене спання не йме, я се спокою не маю. Бо як це піде вода, це буде на подвір'ї.

У селі Печеніжин роботи не закінчила будівельна компанія з Вишгорода. Головний інженер каже, що резервний фонд уряду винен їм 3 мільйони гривень. Робітники знервовані, їм затримують зарплатню.

Валерій Охім, заступник голови правління будівельної компанії "Укренергобудмеханізація":

- Саме важливе - виплатити зарплату, розрахуватися із боргами, з податками, там є штрафні санкції. Дуже це неприємно, неприємно удвічі коли хтось обіцяє і не виконує. У мене такий принцип: зробив - виконав. На жаль, у нас в державі такого нема.

Рік тому їм здавалося, що вони виконують надважливу для держави місію. Натомість залишилися по вуха в боргах.

Геннадій Вівденко, кореспондент:

- Будівельники скаржаться, що після таких жартів із резервним фондом наступного разу на подібні роботи ніхто не поїде.. Адже після такого досвіду - або взагалі відмовлятися ліквідовувати будь-які наслідки стихій, або застосовувати штрафні санкції до уряду: 100%-ву передоплату.

У Рахунковій палаті знають, куди поділися кошти резервного фонду, які за законом можуть бути витрачені лише на ліквідацію наслідків стихій та катастроф. Порушень під час їх використання спеціалісти цього відомства нарахували аж на мільярд шістсот мільйонів гривень.

Валентин Симоненко, голова Рахункової палати:

- Мы проверяли несколько раз систему распределения резервного фонда Кабинета министров, и пришли к выводу, что деньги - а в прошлом году они составляли 2 миллиарда 70 миллионов гривен - стали практически карманными деньгами правительства.

Ось лише кілька заходів із півсотні, куди були направлені резервні гроші всупереч законодавству.

На пісенно-танцювальний конкурс "Дитяче Євробачення-2008" - майже 3 мільйони гривень. Висвітлення та відзначення свята незалежності України - майже мільйон гривень. На міжнародну антикорупційну конференцію - майже 10 мільйонів гривень (цікаво, що в рамках цього заходу лише на фуршети-бенкети передбачалося більше мільйона гривень).

Усі ці заходи, поза сумнівом, дуже потрібні державі, але ж не за рахунок грошей з недоторканного запасу - у рік, коли збитки від стихій та катастроф були найбільшими в країні за останні 10 років, каже Валентин Симоненко.

Валентин Симоненко, голова Рахункової палати:

- Убытки составили, ни много ни мало, около 4 с половиной миллиардов гривен. 10 тысяч объектов на зиму 2008-2009 года остались без газобноснабжения, не было востановлены мосты, дороги, жилье. Говорят, не хватило денег. А в то же время 373 миллионов гривен резервного фонда в 2008 году были направленны на цели, не предусмотренные положением о резервных фондах, то есть не по назначению.

З мільярда, передбаченого на цей рік, витратили вже більше половини. Причому щонайменше 125 мільйонів гривень уже пішли не за призначенням на дитячий табір "Артек", участь України в міжнародній виставці "Експо", на захист державних інтересів в міжнародних судах тощо.

Цього тижня нарешті була оприлюднена постанова уряду про виділення ста шістдесяти мільйонів гривень для проведення розрахунків за фактично виконані торік роботи з ліквідації наслідків паводку. Левова частка - 109 мільйонів - дістанеться саме Івано-Франківській області. Лише місяць лишився до сумних роковин повені.

У селі Воскресінка під Коломиєю міст доробили самі. Райдержадміністрація взимку подарувала залізничну платформу. Її встановили на залишені будівельниками конструкції. Він протримався недовго: навесні піднялася вода, і платформу знесло. Два місяці знову довелось переходити річку вбрід. Цього тижня в селі свято: платформу знову поставили на місце.

Юрко Білейчук розглядає сімейні фотографії і шкодує, що цей міст не з'явився на півроку раніше. У грудні він і двоє його молодших братів - шести і дванадцяти років - осиротіли. Батьків забрала річка, розповідає хлопець. Течія виявилася занадто сильною.

Юрій Білейчук, син загиблих:

- Ну, ходили, тому що моста в той час не було. Тому що, як я чув, не виділили кошти і міст не добудували. І вони ходили вбрід, бо ніяк не мали. Найближчий міст - в Кормачі, 7 кілометрів треба було обходити. Дуже довго треба було йти.

Геннадій Вівденко, Олена Цинтила, Максим Соколик, Олександр Пономарьов, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"