Куди зникає українське молоко [ Редагувати ]
Вочевидь звикати нам доведеться не лише до закордонних фруктів, а й до імпортного молока. Його цьогоріч завезли втричі більше, ніж минулого року. А от свого закордон ми продали майже вдесятеро менше.
Куди ж зникає українське молоко? - знає Жанна Дутчак.
Моя корова аж там на переді. Дві чорні то моя з лівої сторони.
Це єдина корова в господарстві пані Марії. Раніше, каже, мала дві-три, і молоко возила продавати до міста. Нині ж тримати худобу невигідно. Лише на корм для корови потрібно півтори тисячі гривень на місяць.
Марія, жителька села Лісна Тарновиця:
Не дай боже захворіє корова то йдуть великі гроші. Дві тисячі і більше на один раз.
Молоко в селян скуповує місцевий переробний завод. Ціна смішна - кажуть люди.
Ольга Бевзюк, в.о старости села Середній Майдан:
Багато людей не здають низька ціна молока сім гривень. То і так підняли була п'ять.
Світлана, жителька села Середній Майдан:
Продавати в місто на базар їхати невигідно. І так за будь-що люди не мають ні пенсії, ні роботи і тримають дві корови і вже по чому-небуть продають.
Поголів'я корів в Україні лише за минулий рік скоротилося майже на шість відсотків. Як наслідок - подорожчала молочна продукція. Тоді як в інших країнах молоко дешевшає. Приміром, у сусідній Польщі на початку травня коштувало трохи менше, ніж сімнадцять гривень, у нас - двадцять п'ять. Дефіцит молочної сировини в Україні призвів до зростання імпорту. Лише з тієї ж Польщі - майже на 70 відсотків.
Одна з основних причин такої ситуації - за кордоном діють державні програми підтримки малих та середніх господарств - кажуть експерти. В Україні - нічого подібного й досі немає.
Володимир Слободян, фермер:
Якщо держава не буде дотувати малого виробника, той, хто має до сто корів, вони не виживуть. Тому що ціни, які склалися на ринку на молочну продукцію - від 5.50 до 6.50 від населення, вони не дають можливості людині утримувати дохід від цієї корови.
Не краща ситуація і на великих українських підприємствах. У цьому господарстві вісімсот дійних корів. Це єдина ферма на Прикарпатті, де тварини вільно переміщаються по корівнику, мають необмежену кількість їжі, води та свіжого повітря. А відтак - і велику продуктивність - двадцять літрів на добу. Собівартість молока - вісім п'ятдесят за літр - каже власник, а продають - за одинадцять. На час карантину ціна впала - до дев'яти.
Володимир Слободян, фермер:
Фактично при такій ціні ми працювали в ноль. Якщо би не кількість корів, то я вважаю що це не бізнес. Це мука. Ми беремо кількістю і те що ми зуміли за 4 роки створити власне молокопереробне підприємство. 20 гривень ми заробляємо на одній корові.
Зараз молоко подорожчало на гривню. Та кардинально ситуацію це не змінить. У більшості фермерів застаріле обладнання й мала продуктивність. Тож без державної підтримки конкурувати з дешевими іноземними виробниками вони просто не можуть.