На ложку меду бджола працює все життя: які особливості бджільництва [ Редагувати ]
Медовий Спас відзначають сьогодні віряни за новим календарем. Раніше це свято припадало на 14-те серпня. Називається Медовим Спасом воно не дарма, саме цього дня починали збір меду. Дотримуються цієї традиції й сучасні пасічники. Їх, до речі, лише на Черкащині офіційно зареєстровано майже три тисячі і лише 3% з них - це підприємства, решта бджолярів - приватники. Один із таких пасічників у третьому поколінні запросив нашу знімальну групу на збір меду. Дивімося.
Поки робочі бджоли полетіли по мед, пасічник трохи присипляє решту, аби занепокоєні власники солодкого скарбу не заважали звільнити стільники.
Бджоли пана Петра живуть поблизу запашного соняшникового поля. У цьому вулику для збирання меду трудилися комахи породи українська степова. На один ящик - одна сім'я, а це від 20 до 80 тисяч особин. Бджоли мають чітку родинну ієрархію, розповідає пасічник.
Три особини них є: робоча бджола, матка - хазяйка вулика і трутень - це чоловічої статі бджола велика, вона для того, щоб запліднить матку.
Та й сам будиночок для бджіл має типове планування.
Оце тут матка відкладає яйця, так звану чирву, а оце вже медові корпуса пішли, тут стоїть розділювальна решітка.
Пан Петро обережно дістає рамки з сотами. Забирає лише повністю заповнені медом. На одну чайну ложку солодкої маси одна бджола працює майже все життя, а це сорок днів.
Ось рамка майже запечатана повністю, її можна забирать.
Далі рамки переносять до медогонки. Та спершу соти необхідно відкрити. Матеріал, яким бджоли їх запечатують, теж цінний.
Оцей забрус складається із воску і трошки пилку, трошки прополісу.
Після прокручування у медогонці мед нарешті зливають. Пан Петро з пасікою знайомий змалку.
Петро Рибка, пасічник:
У мене дід був пасічником, батько був пасічником і я перейняв естафету від батька, так і продовжую її. Це моє хобі, для мене бджоли - це все, другий раз із жінкою скандали через ці бджоли, що ти там тільки й сидиш, а мені на городі не помагаєш.
Навчає тонкощам цієї справи тепер і родича Дмитра. Той з родиною переїхав на Черкащину з Херсона.
Дмитро Мізенко, помічник пасічника:
Коли деокупували Херсон, бо там почались обстріли, приїхали в гості, так мене Петя і запросив. Поможеш, як потрібно буде на пасіці мед качати, кажу звичайно. Найскладніше - це поладить з бджолами і все.
Після повномасштабного вторгнення утримувати пасіку стало тяжче, каже Петро Рибка.
Петро Рибка, пасічник:
Подорожчав віск, самі каркаси рамок, абсолютно все, провід, який натягуються на рамки, а мед навпаки впав в ціні.
Та попри все, бджільництва чоловік полишати не планує. І радить усім знайти і свого пасічника, і улюблений мед.
