На Черкащині з'явився пам'ятник сестрi Тараса Шевченка [ Редагувати ]

Iм'я Тараса Шевченка стало синонiмом Черкащини. Її ще називають "Шевченкiв край", бо майже два десятки населених пунктiв iсторично пов'язано з iменем Кобзаря. Днями в селi Зеленiй Дiбровi з'явився пам'ятник сестрi Тараса - Катеринi.

Цим степом пролягали стежки маленького Тараса з Кирилiвки до Зеленої Дiброви, до старшої сестри Катерини, яка вийшла замiж за крiпака Антона Красицького i мешкала в його господi. Хлопець тiкав вiд мачухи до "незабутньої, терпеливої i нiжної нянi". Так тепло називав Тарас Григорович у повiстi "Княгиня" свою сестру.

Вона, маючи багаточисленну родину, одинадцять дiтей у неї було, знаходила час, щоб втiшити молодого Тараса, порадити йому добрим словом.

Їй, українськiй матерi, яка стала символом любовi й добра, вдячнi нащадки звели в Зеленiй Дiбровi пам'ятник на мiсцi, де до цього часу зберiгалася могила Катерини Григорiвни. Тепер, пiд шепiт лип i берiзок, з гранiтного каменю, розплiтаючи косу, дивитиметься Катерина Красицька у свiт.

Шевченкознавцi пiдрахували: у своїх творах iм'я Катерина кобзар уживав понад 150 разiв. Адже його носили найрiднiшi йому жiнки - мати i старша сестра.