Україні потрібно 35 мільярдів доларів для розмінування всіх земель [ Редагувати ]
Понад 11 мільярдів доларів щороку надходили б у держбюджет, якби не міни. Ці величезні гроші - передусім податки, які могли б наповнювати кошториси різних рівнів від експорту продовольства. Але розмінування теж затратне. За оцінкою Світового банку, щоб очистити всі території, Україні знадобиться 35 мільярдів доларів. Утім процес розмінування потроху триває. А держава навіть передбачила 100-відсоткову компенсацію для фермерів, чиї угіддя стали мінними полями. Далі - Євген Лесной.
Бачте, які снаряди ми повитаскували? Це ще маленькі, одна з танка, а це з гаубиць.
Уже другий рік після деокупації Новогригорівки, що на Миколаївщині, Андрій Сидор знаходить боєприпаси на своїх полях.
Андрій Сидор, фермер Миколаївщини:
Якщо снаряди знаходили, не чіпали, ДСНС викликали й вони забирали.
Тут розміновують за допомогою спецтехніки.
Володимир Федорук, начальник групи механізованого розмінування:
За весь період, коли ми сюди зайшли, пройшли розмінування територій, обстежили за допомогою машини механізованого розмінування близько 50 га. На цьому полі ми знаходили артилерійські снаряди 125 калібру фугасні, 23 калібру протитанкові гранати ПГ-7.
Загалом, у країні два мільйони гектарів земель, забруднені війною.
Денис Попович, військовий оглядач:
Всі ці місця, які заміновані, які забруднені вибухонебезпечними предметами, це не обов'язково міни. Це ж може бути снаряд, який не розірвався, це може бути міна, яка не розірвалася. А можуть бути нерозірвані боєприпаси, це теж треба знешкоджувати, треба прибирати.
Через заміновані території Україна щорічно втрачає шалені гроші. Про це кажуть в Міністерстві економіки.
Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України:
Що ми маємо станом на зараз, то останнє дослідження найсвіжіше, що зробило для України Тоніблерінститут, то Україна недоотримує з територій, що зазнали військового впливу, 11 мільярдів доларів щороку.
Сільське господарство в Україні, з початку великої війни та через руйнування великих металургійних підприємств, вийшло на перше місце як галузь-експортер.
Ігор Піддубний, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки:
За минулий рік частка аграрного сектора у наших валютних надходженнях - це понад 60 відсотків. А зараз для нас валютні надходження є критично нерозхідні. Це означає тиск на стабільність нашої гривні.
Процес розмінування почався ще 2022. Одразу після деокупації частини територій.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради:
У момент, коли ти повертаєшся на своє підприємство, яке було знищено, зруйновано, пограбовано, а поля ще заміновані, в таких умовах знайти кошти дуже важко. У нас аграрна рада складалася фінансово для якихось виробників, які хотіли самостійно.
Ігор Піддубний, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки:
На гектар потенційно забрудненої ділянки, можливо, доведеться витратити до 1700 доларів. Це дуже велика ціна. Якщо ми так порівнюємо, то у нас скільки коштує приблизно просто купити землю в Київській області.
Аграрії самостійно та за допомогою іноземних гуманітарних фондів і держави почали позбавлятися від смертоносних предметів на полях.
Майже 400 тисяч гектарів очищено за два з половиною роки повномасштабної війни. Цьогоріч - ще 200 тисяч. Лише за серпень - понад 23 тисячі гектарів. І це великий обсяг роботи, вважають фахівці.
Цього року уряд запровадив спеціальну програму з розмінування сільгоспземель.
Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України:
Компенсуємо фермерам розмінування, запустилася програма в цьому році. Запуски стрибали, тому що складно все передбачити та розрахувати. У нас у світі не було такого, щоб на аукціоні були виставлені ділянки. Ми намагаємося порахувати економічну складову, тому що є різний рівень забрудненості.
Ось так це має працювати: спершу фермер подає заявку на сайті державного аграрного реєстру. Далі перевірки здійснює Центр гуманітарного розмінування. Важливі умови: земля не ближче ніж 20 кілометрів до лінії фронту та кордону, вчасно сплачені податки та відсутність проблем із банками.
Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України:
Ділянка виставляється на аукціон "Прозоро". І хтось пропонує вигідніші умови. Робітник отримує свої гроші тільки після того, як ділянка буде розмінована. Отримано сертифікат безпеки, що там можна здійснювати роботи безпечно.
В Асоціації саперів України вважають, що тендерні умови на "Прозоро" не відповідають ринку.
Тимур Пістрюга, виконавчий директор Асоціації саперів України:
Очікувана вартість цих тендерів навіть не компенсує витрати цих операторів. Тому, я думаю, напевно, для нових компаній можна було б надалі в якихось тендерах брати участь, можливо, їм це цікаво.
У ДСНС кажуть: щодо професійності вибухотехніків сумніву немає. До участі в тендері допускають компанії, які мають сертифікацію.
Микола Дідик, заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт та готовності підрозділів ДСНС України:
Це можуть бути як не урядові організації, так можуть бути й приватні організації, й українські, й міжнародні. Саму кваліфікацію відповідного зазначеного персоналу, перелік обладнань, які подають на сертифікацію - цим займаються підрозділи, які мають проводити сертифікацію.
Нині вже понад 150 заявок від фермерів зареєстровано в сільськогосподарському державному реєстрі. І це загалом на розмінування майже 4-х тисяч гектарів.
Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України:
Ми говоримо про повернення ділянок середнього та низького рівня забруднення. Якщо говорити про ділянки складні - звісно, це не відповідає цьому ціноутворенню. Складна ділянка потребує довгого часу, довгих видатків. Це соціальна відповідальність держави.
За оцінкою Світового банку, на повне розмінування всієї території України необхідно майже 35 мільярдів доларів.
Ігор Піддубний, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки:
Приблизно 20 відсотків нашого ВВП до Великої війни. Це майже увесь бюджет наш зараз.
Саме через повне скорочення витрат у проєкті бюджету на наступний рік гроші на цю програму зменшили втричі.
Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України:
У цьому році було закладено 3 млрд, бо ми розуміємо, що дефіцит бюджету. Грошей з кожним роком стає все менше й менше. Головне, що ця програма зберігається.
Ігор Піддубний, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки:
Ми пам'ятаємо, що пріоритет номер один - це захист та оборона нашої країни. Відтак кошти, які ми можемо зібрати податками та зборами, вони майже в повному обсязі йдуть на витрати, на видатки, на оборону.
Навіть за такого суттєвого скорочення триває робота з нашими міжнародними партнерами. Їх наразі понад п'ятдесят з різних держав світу.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради:
Для того, щоб забезпечити й продовольчу безпеку, й надалі світ розраховував на Україну - тут слід працювати разом.
А зараз фермери продовжують, де самостійно, а де за допомогою ДСНС, очищати власну землю від наслідків війни. Бо працювати треба.
Андрій Сидор, фермер Миколаївщини:
Ячмінь сіяли, соняшник, зараз посіяли рапс, пшеницю. Ячмінь почнемо сіяти.
