Львівщина зустріла військову бригаду зі Сходу [ Редагувати ]
На Львівщині напередодні зустрічали одну з найбільших військових бригад - 24 механізовану імені короля Данила. Бійці повернулися додому зі Сходу. Як вітали героїв - бачили мої колеги.
Віталій точно не знає, ким працює батько на фронті. Хлопчикові лише 8. Єдине, в чому хлопець певен: його тато - герой і захищає Україну.
"Тато каже, що вони там їздять, вони там той, працює там, де машини він робить і він так хтось комусь там зле він везе", - говорить Віталій Павук, син військовослужбовця.
Упевненою ходою кілька сотень військових 24 механізованої бригади імені Короля Данила крокують центральними вулицями яворова, що неподалік Львова. У руках - фотографії бойових побратимів, які не повернулися з війни. А таких - близько сотні.
"Гордість за нашу Україну, за наше українське військо, що вони молодці і шкода, що багато портретів зі стрічками на руках", - говорить Олена Білецька, жителька Яворова.
Тут майже в кожній сім'ї хтось із рідних - військовий. Дехто чекає брата чи сина, дехто - коханого. Та найбільше радіють поверненню - діти.
"Дуже-дуже сумують діти просто чекають. Вони відчувають те що тато далеко вони хвилюються просто батьки учнів яких я вчу тому так тривожно радісно, що вони живі приїхали додому, щасливі", - говорить Уляна Гловак вчитель початкових класів Яворівської ЗОШ.
Георгій із сестрою вже старшокласники. У шерензі видивляються не лише батька, а й маму.
"Іноді буває даже плачеш, бо як позвонять і кажуть що їх обстрілюють вони стараються нам не говорити цього, бо як не як діти щоб не переживали, вона так в нас обстріл ми біжимо в окоп і все. І це - я жива", - говорить Георгій Дайнека, син військовослужбовців.
"Тут в мене є орден Богдана Хмельницького, я отримав його за участь у визволенні населеного пункту Слов'янськ тут є в мене за мужність третього ступеня отримав за бої в 2014 році за визволення населених пунктів західне Сіверськ".
Сергій Третяк показує нагороди. Він - наймолодший командир батальйону по всій Україні. Йому лише 26, а під його орудою - вже кілька сотень вояків.
"В першу чергу за все своє життя, я думаю, я більш ніколи не побачу стільки в одному місці скільки людей, які готові друг за друга віддати своє життя", - говорить Сергій Третяк, командир першого механізованого батальйону 24 механізованої бригади імені Короля Данила.
У 24-ій механізованій бригаді служить 4 тисячі військових. З різних міст України - Сум, Житомира, Тернополя. У частині бійці пробудуть ще день. А вже завтра роз'їдуться по домівках.