Українська делегація пояснила бойкот засідань ПАРЄ [ Редагувати ]

Парламентська асамблея Ради Європи повернулася до роботи. Але української делегації там немає. Офіційно. Проте, дехто все-таки поїхав у Страсбург. Що ж вони там робили? Та як захистити українській інтерес неофіційно? Олена Абрамович - далі.

Із шампанським, оперою та високими гостями. Ця сесія ПАРЄ особлива. Рада Європи відзначає 70-річний ювілей. Та не всі в цій будівлі згодні, що час святкувати.

Україна, Грузія, Польща, Литва, Латвія та Естонія оголосили бойкот. Бо в ПАРЄ, скасувавши санкції, повернули Росію. За це виступав і французький президент Еммануель Макрон.

Він приїхав на святкування і вкотре наголосив: вважає це рішення правильним. Діалог дає результати, сказав Макрон:

"Перш ніж приєднатися до вас, я зустрічався з Олегом Сенцовим. Він тут, у Страсбурзі - вільний. Це результат обміну в'язнями між Росією та Україною кілька тижнів тому, що також дозволило звільнити двадцятьох чотирьох українських моряків. Інші ще чекають. Ми зобов'язані перед ними вести діалог і шукати примирення", - говорить Еммануель Макрон, президент Франції.

Про повернення Росії Макрон говорив довго аж 10 хвилин. Пообіцяв і зміни в регламенті Ради Європи, які допоможуть виключати з ПАРЄ країни, які порушуватимуть принципи організації. І це викликало ще більше запитань.

"Уявіть, що є держава-член Ради Європи, яка вторглася на територію двох інших членів, убиває там громадян, серйозно порушує Конвенцію з прав людини, і все одно отримує підтримку від великих країн. Тоді якою є межа, коли Франція - вимагатиме вигнання?" - говорить Ієн Лідделл-Ґрейнджер, депутат від Великої Британії.

"Чи змінить ваш новий підхід до діалогу з Москвою позицію Франції щодо незаконної анексії Криму? Тобто, чи визнаєте ви насильницьке приєднання півострова Росією?" - говорить Гендрик Даемс депутат від Бельгії.

Суверенність держав непорушна - відповів Макрон. Але червоні лінії уже перейдені, і з цим потрібно щось робити. Не можна закривати очі на заморожені конфлікти не лише в Україні, а й у Грузії. Саме тому Рада Європи виступає за діалог. І повернення Росії накладає на неї низку зобов'язань. Ці тези Макрона протягом тижня повторювали чимало депутатів. Прийняв цю позицію й Олег Сенцов.

"Я не могу, как украинец, это приветствовать, потому что Россия не выполняет требования ПАСЕ и основные условия пребывания в совете Европы. Но европейцы хотят с ней общаться. И они будут с ней общаться. Переговоры лучше чем война - это однозначно. Какую позицию займет украинское руководство, украинская делегация - я не знаю", - говорить Олег Сенцов, український режисер.

Українські депутати на цій сесії працювали неофіційно, лише в кулуарах. Попередню сесію вони покинули достроково на знак протесту проти повернення Росії. І вирішили, хоч і не одноголосно, бойкотувати й цю. Новообрана голова делегації Єлизавета Ясько запевнила: тактика ефективна.

"Я розумію, що це на 100% правильне рішення, тому що лише так можна показати протест. До нас є певна увага, до нас дослухаються, хочуть почути нас, ну а ми захищаємо свої національні інтереси", - говорить Єлизавета Ясько, голова української делегації в ПАРЄ.

Ще один ефект від бойкоту - делегація від ПАРЄ поїде в Київ аби знизити напруженість. На переговори прибудуть генсек Асамблеї разом із головами політичних груп, і це доволі незвична практика.

"Мій порядок денний формується довкола найважливіших і найтерміновіших питань. Тому Україна й візит до Києва будуть одними з перших. Я ще не визначилася з датами, але так, - планую", - говорить Марія Пейчинович-Бурич, генеральний секретар ПАРЄ.

Більшість депутатів, з якими ми спілкувалися, кажуть розуміють вчинок української делегації, та Києву варто повернутися до роботи. Серед них і німецький депутат Франк Швабе, який протягом останнього року був однією з крушійних сил для зняття з Росії санкцій в Асамблеї.

"Думаю, у нас усіх є велике бажання, щоб працювали всі делегації. Розумію, що це певною мірою боляче, і різні делегації намагаються показати протест. Та сподіваюся, у січні ми всі зберемося тут повним складом і будемо працювати", - говорить Франк Швабе, член делегації Німеччини.

І не треба боятися, що Росія включить у свою делегацію депутатів із анексованого Криму. Це неможливо - переконують як союзники Москви, так і Києва.

"Розумію, що після досвіду з Росією, в українців є недовіра. Але всім ясно, що Рада Європи вважає анексію Криму порушенням міжнародного правопорядку, і це не зміниться", - говорить Тіні Кокс, член делегації Нідерландів.

"Ми не можемо затверджувати членів з окупованих територій. І, сподіваюся, росіяни двічі подумають, перш ніж спробують це зробити. Вони мають розуміти, що в Раді Європи буде величезний протест", - говорить Стефан Шеннах, член делегації Австрії.

Перші рішучі невдоволення Москва відчула ще на літній сесії. Асамблея не підтримала висунутого Росією кандидата на посаду віцепрезидента ПАРЄ. Та, щоб тримати тонус, необхідна присутність українців із цим погоджуються всі.

"Ми зробили, що змогли в кулуарах, політ групах. Але якщо Україна тут не буде захищати себе сподіватися, що хтось за нас буде це робити це не серйозно", - говорить Олексій Гончаренко, член української делегації в ПАРЄ.

"Я думаю що на січень ми вже вийдемо з позицією набагато більшою, і позиція полягає в одному, так, нікого не треба ісключати", - говорить Сергій Соболєв, перший заступник голови української делегації.

В Асамблеї вже працюють над реформою санкцій, про яку згадував Макрон. Щоб Парє мала можливість притягувати до відповідальності порушників прав людини.