На Закарпатті намагаються відновити легендарний залізничний маршрут [ Редагувати ]

Залізнична станція є, а потягу немає. В Іршаві на Закарпатті чиновники вже не один рік обіцяють відновити сполучення на вузькоколійці. Колись легендарний маршрут теперь майже занедбаний, хоча міг би приваблювати тисячі туристів.

Про вузькі колії та широкі плани розкаже Мар'яна Мартин.

Це колись перша і єдина на Закарпатті вузьколійка. Раніше на Іршавську залізничну станцію щотри години прибували потяги.

"- На вузькоколійку білети можна придбати? - А в нас вузькоколійки не працює раніше було, так, а зараз нема", - говорить Любов Бажів, касирка Іршавської залізничної станції.

Залізниця завдовжки сто двадцять три кілометри у Боржавській долині з'явилася тисяча дев'ятсот восьмого року. Нею транспортували деревину з гір. Згодом перевозити стали й пасажирів. Роками це був основний вид транспорту для жителів трьох закарпатських районів.

"Воно всьо так робила, что у час пик всьо сюди ся сходило. Не треба було даже на годинку дивитися, як засигналив, то знаєш точно шо він є", - говорять Михайло Синина, Іван Волошин, жителі Іршави.

Нині побачити вузькоколійку можна хіба в музеї Іршави.

"Власне сама колія, це фрагмент відтворений, як ця колія виглядає, оце от п'ятка, яка іде от сюди для того, щоб прибити залізницю, ну от і в порівняння п'ятка із великої", - говорить Андрій Світлинець.

Жителі Іршавщини не пригадують, чому й коли припинився рух залізницею. Та ми все-таки спробували відшукати легендарний потяг.

Виявляється, попри поважний вік, потяг досі на колесах. І хоча й повільно, та долає відстань від Виноградова до Хмільника.

"Бачите, нормальні, не падуть вагони. Но і ми скоро не їздимо. 15 км в час . У нас путь вузенька і не дуже акуратна", - говорить Олександр Лендєл, машиніст.

Локомотив  із п'ятдесятих років минулого століття. Вагони ще старші, - каже машиніст.

Нині потяг, який у народі називають "Анця Кушницька", курсує тричі на тиждень. У понеділок, четвер і неділю. Це у Виноградові базарні дні. Місця займати потрібно завчасно, адже охочих чимало.

"- Паніка, садіся сюда тут свободноє мєсто. - Дякуємо".

Дизель назвали "Анця Кушницька". Бо їздив він у Кушницю, де Анна - найпоширеніше жіноче ім'я. Нині, попри скорочений маршрут, вузькоколійка має неабиякий попит серед пасажирів. Жителі кажуть - хотіли б їздити "Анцею Кушницькою" щодня.

"Хочем каждий день ехать на этот поезд. Як ми раньше ходили", - говорить Єва Маринка, жителька Виноградівського району.

"То як діти будуть їздити на учобу то буде добре, да", - говорить Світлана Ігнатенко, жителька Виноградівського району.

Вузькоколійка на балансі Укрзалізниці. Не на камеру там кажуть: перевезення навіть на Виноградівщині збиткові. Квиток на потяг коштує лише п'ятнадцять гривень. Для жителів регіону це найдешевший вид транспорту. Відновити повноцінний рух залізницею чиновники хотіли вже давно.

"Був радник міністра інфраструктури колишнього і він розглядав цей проект як туристичний маршрут, йому все сподобалося, але коштів, якби у державні якісь програми не було закладено, і питання так застило", - говорить Олег Козенюк, керуючий справами апарату Іршавської райдержадміністрації

На відновлення вузькоколійки необхідно щонайменше 250 тисяч євро. Жителі Іршавського району переконані - саме туризм може дати друге життя їхній вузькоколійці. Подібні туристичні маршрути популярні в усьому світі. То чому ж не в Закарпатті?