Біля Горлівки продовжуються обстріли [ Редагувати ]
Без миру і у День примирення. На передовій знову неспокійно. Ворог продовжує порушувати режим тиші. Стріляє з великокаліберних кулеметів та мінометів.
Під обстрілами під час зйомок опинилася і наша знімальна група. Ігор Левенок продовжить
Горлівка. В її будинки гарною оптикою можна буквально заглядати у вікна. Захоплене ворогом українське місто. І тут на передовій нині одна з найгарячіших точок. Супротивник вже не ховається за ширмою перемир'я. Щоденні обстріли. Свіжі вирви від мін та снарядів.
Сьогодні відсотків вісімдесят-сімдесят, що буде обстріл, ну будемо сподіватися, що цього не трапиться.
Та сподівання не виправдалися. Ми прибули на позиції армійців надвечір, а це час, коли зазвичай ворог активізується. Далі без коментарів.
Це ж і по селу можуть лупанути? - Да, так вот позавчора по селу прямо возле жилых домов лупанули. Так им же на местное население грубо говоря все равно. Им же ж нужно отработать. - І зозуля кує, так і хочеться спитати… А я на війні зрозумів, що кожній людині своє написано. Тут вже навіть не від везіння залежить. Все залежить від долі. От тому правильно люди кажуть. В окопах не існує атеїстів. Тому що коли тут сидиш, а воно бахкає, ну боятися тут вже ніколи, а от молитву якусь хочеться згадати. От так… - Третья рота, я ж говорил, они сейчас и сюда начнут бросать.
Микита, офіцер Збройних сил України:
Це в тебе по династичній лінії військова служба? - Ні, я просто хуліганом був у дитинстві, от мене й віддали у ліцей у військовий. А потім вже по накатаній можна сказати. Ліцей, академія, ну і як наслідок Донбас. Оце вже по Ропу. А ми туди хотіли йти.
Якщо чуєте свист, то відразу падайте, не вибирайте місце а там вже як буде.
Ми відійшли з армійських позицій. На щастя, там ніхто не постраждав. Військові дали відповідь. І це був звичайний день на передовій.