Чернівчанка розповідає світу про війну в Україні танцем [ Редагувати ]
Кожен її танець - немов кричить про біль та війну в Україні. Через мову своїх рухів чернівчанка Софія Сафрюк доносить світові інформацію про те, що насправді у нас відбувається. Її чоловік служить у Збройних силах України. Тож хореографиня дає платні уроки, організовує різноманітні флешмоби, аби зібрати кошти для допомоги нашим захисникам.
Ольга Лучек побувала вдома у подружжя і подивилася, як дівчина танцює, аби підтримати не лише свого чоловіка, а і його побратимів на передовій.
Так Софія торік танцювала на півдні та сході країни, коли там ще не було сліду "русского міра". Це її проєкт "Україна моїми очима". Відео переглянули 150 тисяч інтернет-користувачів. Тоді дівчина й не здогадувалася як зміниться життя. Чоловік Софії з перших днів війни на фронті. І якщо раніше, вона танцювала, а він знімав на відео,то зараз він на війні, а вона допомагає йому в тилу.
Софія Сафрюк, хореографиня, відомейкер:
Я вирішила кожного ранку проводити таку зарядку онлайн і всі виручені кошти віддавати на ЗСУ. Це напевно найважче мені те, що він не поряд. Ми разом потужна команда, але я розумію, що це його вибір і він правильний.
Дівчина продовжує танцювати та монтувати відеоролики, аби доносити світові наші реалії. Софії вдалося організувати танцювальний флешмоб для підтримки української армії. Його учасники надсилали гроші для ЗСУ та танцювали - так зібрали понад 20 тисяч гривень. Остання ж робота хореографині, це танець в бункері. Його переглянули 140 тисяч людей. Більшість - з-за кордону.
Софія Сафрюк, хореографиня:
Далі наша країна ставатиме лише сильнішою і нарешті вона по-справжньому буде ставати незалежною. Я в це вірю. Це величезна жертва, яку ми платимо за це, але інакше країна не може існувати. Вона повинна бути вільна від всіх братських відносин, таких братських, вони нам не потрібні. Тому ми повинні просто зціпити зуби і триматись скільки би це не тривало.
Василь і Софія продовжують мріяти. Коли він повернеться з війни, їхня сім'я стане більшою.
Софія Сафрюк, хореографиня:
Легше жити зараз з мріями про майбутнє. Хотілось би, по-перше, збільшувати свою сім'ю. По-друге, продовжувати свою справу з популяризації української музики, культури, танцю. Навіть зараз мені говорити набагато важче ніж мені про це станцювати.