Збіжжя накопичується, а сховищ не вистачає: які технології зберігання зерна [ Редагувати ]

Угоду про експорт українського зерна підписали Україна, Туреччина та ООН. Вона передбачає відкриття "коридорів" для експорту зерна, соняшнику та олії. Такий самий документ ООН та Туреччина тепер мають підписати з РФ. При цьому мови про зняття санкцій з Росії - не йдеться: мова про послаблення деяких з них - тих, що стосується російського зерна та добрив.

Тим часом українські аграрії чекають на угоду, адже без розблокування експорту вони не можуть продати сировину. Збіжжя накопичується, а сховищ не вистачає, але якщо зерно не зберігати правильно, його можна викидати на сміття. Про технології зберігання врожаю зерна - розкаже наш одеський кореспондент.

Щойно врожай збирають з полів, починається боротьба за його зберігання. Більшості українських аграріїв не по кишені орендувати елеватори, де всі процеси автоматизовані, тож під сховища переобладнують колишні ферми та склади - розповідає представник Асоціації фермерів. 

Це звичайний сарай для зберігання техніки взимку, але сьогодні фермер вимушений використовувати для того, щоб зберігати тут зерно, тому що зараз недоцільно його здавати за копійки. 

За нинішніх умов, коли росія блокує морські порти, невідомо як довго доведеться зберігати урожай. Тож дотримання всіх правил - вкрай важливе! По-перше, треба регулярно сушити зерно. Тут, приміром, це роблять у старий спосіб - лопатами - перекидаючи з місця на місце.

Денис Ткаченко, представник Асоціації фермерів приміських районів Одеси:

Найскладніше - це знайти ресурси для того, щоб це зерно доглядати. Звісно, власними силами: якщо це фермер - він з сім'єю встає, працює, долучає родичів або ще якихось найманих працівників.

В Одеському Національному технологічному університеті проблему зберігання та переробки зерна вивчають вже більше сто двадцять років. У спец-лабораторіях аналізують всі показники якості збіжжя: консистенцію ядра, вміст жиру, білку тощо. 

Тут ми випікаємо, проводимо лабораторну випічку хліба і тестуємо зерно! 

Науковці кажуть: головне, щоб у зерносховищах була справна вентиляція, витримувався потрібний режим температури та вологості. Інакше - збіжжя почне проростати чи в ньому заведуться шкідники.

Сергій Соц, декан факультету технології зерна ОНТУ:

Всі думають, що зерно - це просто статичний продукт, але зерно дихає і це живий організм. Дуже багато показників, але волога - це такий ключовий показник якості, який дуже швидко може привести до псування зерна. 

Коли зерно спарюється, в ньому зменшується кількість клейковини, і це дуже погано, адже клейковина - важлива: без неї, приміром, не буде хліба у звичному вигляді.

Дмитро Жигунов, завідувач кафедри технології переробки зерна ОНТУ:

Коли зерно проростає, ферменти, які є у зерні, вони знаходяться у зародку - вони починають діяти і відбуваються процеси, біохімічні процеси, які супроводжуються зміною у клейковині, у білковому стані, у стані крохмалю. 

Крім того, зерно можна одразу і переробляти. Найчастіше - у борошно. Але в Україні почали використовувати і більш просунуту технологію - поглиблену переробку. Це коли зі збіжжя "вижимають" всі можливі корисні речовини: органічні кислоти, ферменти та інше.

Богдан Єгоров, ректор Одеського Національного технологічного університету:

Якщо сьогодні Україна має середній виробничник в Україні - фермер, переробник - у середньому до 20-30 доларів прибутку на одній тоні зерна максимально, то країни, які займаються поглибленою переробкою - фактично ще один нуль можуть доставити до цієї цифри! 

Звісно, аграріям наразі не до цього: їм хоча б зберегти врожай в сирому вигляді. Днями в Міністерстві агрополітики заявили: найближчим часом в Україну буде доставлено спец-обладнання для фермерів: йдеться про так звані рукави для підлогового зберігання зерна. Очікується, що це розвантажить сховища.