Скандал навколо звіта Amnesty International досі не вщухає [ Редагувати ]

Та попри санкції - росія активно просуває свої наративи в міжнародному інфополі. І її інструментами стають навіть, здавалось би, поважні правозахисні організації. Скандал навколо звіту Amnesty International не вщухає. Напередодні директорка українського офісу організації Оксана Покальчук і ще кілька працівників звільнилися на знак протесту. Натомість очільниця головного офісу "Емнесті" Агнесс Каламар пояснює все "неупередженістю". От тільки чому ця "неупередженість" дивним чином повторює російські наративи й одразу стала зброєю в руках кремлівських пропагандистів? І чому ця "неупередженість" змішує ролі жертви та агресора? Про це докладно будемо говорити зараз, але спершу - матеріал Руслана Смещука, який зібрав думки експертів та військових щодо скандального звіту.

Оксана Покальчук, директорка українського офісу Amnesty International:

Все розбилося об стіну бюрократії та глухого мовного бар'єру. Справа не в англійській, а в тому, що якщо ти не живеш у країні, в яку вдерлися окупанти та рвуть її на шматки, тобі, напевно, не зрозуміти, що ж тут такого - засудити армію захисників. І немає слів у жодній мові, які здатні це донести до того, хто не відчув цього болю. Навіть ще вчора у мене була наївна надія, що я зможу все виправити. Що ми проведемо хай хоч 200 нарад і все-таки пояснимо, достукаємось, донесемо свою думку. І той текст буде видалено, а замість нього з'явиться інший. Сьогодні я зрозуміла, що цього не станеться.

Таким емоційним дописом директорка українського офісу "Емністі Інтернейшнл" - закінчила семирічну історію роботи в організації. Сам звіт, в якому міжнародні правозахисники звинувачують ЗСУ у тому, що військові розміщуються в межах населених пунктах, досі викликає резонанс. І вояки, і посадовці, і експерти, словом всі українці - єдині в думці: "Емністі" - відірвана від реальності. І нівелює різницю між агресором, який убив десятки тисяч людей - і жертвою, яка захищається на власній території.

Юрій Романенко, політолог:

"Эмнисти Интернейшнл" перекладывает на украинскую армию то, что делает россия. Один простой вопрос: оказалась бы когда-либо украинская армия в этих школах и жилой застройке если бы на территорию Украины не пришла российска армия? Конечно нет. Ее там не было!  - отчет "Эмнисти Интернейшнл" - это пример того, что происходит когда отрываешься от контекста, когда на уровне логики и здравого смысла перестаешь задавать себе вопрос - что происходит, и что в том или ином контектсе является причиной, а что следствием.

Ось як точка зору авторів звіту виглядає очима вояків на передовій. Ірина Рибакова - офіцер бригади, яка тримала оборону, а зараз проводить контрнаступ на Ізюмському напрямку.

Ірина Рибакова, військовослужбовиця ЗСУ:

Село розміщене на лінії зіткнення - стерте з лиця землі російською армією, розбомблене - і в цьому селі поміж вирв і розбомблених будівель - розміщуються наші війська зі своїх маленьких нор українські війська керують обороною, цілими батальйонами - бо це логістично зручно. З точки зору міжнародного гуманітарного права - з точки зору "Емністі" вони можливо порушують це право. Але з точки зору захисту України, вони тримають це село, вони не відходять, і не передають це село ворогові.

Російські пропагандисти очікувано - миттєво використали тези правозахисників на свою користь. При цьому зауваження українського офісу "Емністі" були проігноровані. Виникає питання - чому.

Олексій Годзенко, пресофіцер міністерства оборони України:

Український офіс намагався заблокувати вихід цього матеріалу, але їм відмовили. Тож у мене, як у людини, яка давно в медіа виникає враження, що матеріал або замовний, або людина геть відірвана від життя, від того, що відбувається. І перший варіант мені здається більш реальний. Адже не вдаються в ті нюанси, що якщо займається якесь приміщення - наприклад Міносвіти - це все проводиться в узгодженні з місцевою владою, місцевою адміністрацією. Яка пропонує ті чі інші об'єкти, але це їх не цікавить схоже. А хотілось тим чи іншим чином очорнити Збройні сили України.

Своєю чергою в МЗС та Офісі президента вважають, що іноземних правозахисників тим чи іншим чином використали в інформаційній кампанії, направленій на дискредитацію України та наших Збройних сил.