Почати життя з чистого аркуша: історія жінки з Рубіжного, яка відновила власну справу [ Редагувати ]

З чистого аркуша. Переселенка Євгенія з Рубіжного наважилася на новому місці відновити свою справу. У рідному місті жінка робила гойдалки. До гірського села Чорногузи приїхала з маленьким сином і почала будувати життя з нуля. Далі історія, яка надихає.

Ось у цьому будинку зараз мешкає Євгенія, її шестирічний син Костик та улюблениця Буся. Рідне місто Рубіжне вони покинули, коли там вже не було ні газу, ні води, ні світла. Залишили не лише свій дім, а й справу - виробництво дитячих гойдалок. Жінка каже, скласти всі надбання в одну валізу було нелегко, а ще важче зібрати волю в кулак і в чужому місці все почати заново. 

Євгенія, переселенка з Рубіжного:

Виїхали вже тоді, коли закінчилося і світло, і вода, і газ, вже все повідключали і закінчилася їжа. Зараз у нас там повна окупація, виламані двері, немає телевізора, немає побутової техніки, все перевернуто.

У Рубіжному Євгенія мала власний бізнес з виготовлення гойдалок. І відновити справу вирішила на Буковині. Закупила на тканину, замовила кріплення та деталі. І врешті-решт запустила роботу.

Євгенія, переселенка з Рубіжного:

Вже план був, його треба було просто повторити. По метрикові кожної тканини, я продзвонила всіх з ким я працювала, канати працюєм, Черкаси? Працюєм! Карабіни, шурупи, працюєм? Харків? Ні, погоріли, хто працює? Житомир. Там закупила, там закупила, все воно приїхало, 

А от організувати сам процес пошиття було нелегко.

Євгенія, переселенка з Рубіжного:

Я написала у місцевій групі, шо шукаю швею, я привезла тканини, машинку, вона каже, а шо тут шить нічого, бррр і нашила. 

Першим тестує гойдалки Костик, перевіряє їх на міцність.

Далі кожну гойдалку Євгенія старанно запаковує. А ще ховає до коробки маленький сюрприз для малечі, адже українським дітям потрібні приємні емоції.