Маленька допомога, що переросла у велику справу: історія волонтерки, що опікується десятками сімей-переселенців [ Редагувати ]

Маленька допомога, що переросла у велику справу. Спочатку вона збирала пакети з речами, а тепер опікується зо три десятками сімей-переселенців. З волонтеркою Христиною Коноваловою поспілкувалася Олена Логінова.

Звичайна столична квартира. Волонтерка Христина збирає продукти та засоби гігієни. Кладе у пакунок ще й теплий плед. Усе це - для родини переселенців із Луганщини. 

Це крупи, макарони, олія, консерви, засоби гігієни і звичайно дитяче. Дуже багато дитячого снеки, пюрешки різноманітні, каші вкусняшки для малечі. Я так думаю, що якщо на родину десь із чотирьох членів сім'ї - десь на три тижні - місяць, якщо таке сформувати повинно вистачити. 

Христина каже: її волонтерство почалося з "маленької справи". Коли разом із подругою вирішили самотужки зібрати пакунок з речами і продуктами і відвезти їх літнім переселенцям із Краматорська. 

Христина Коновалова, волонтерка:

Вона дуже розчулилася почала плакати, я почала плакати разом з нею і вона сказала дуже багато слів вдячності. І після сказала таку фразу, яка змотивувала мене робити далі більш масштабний обсяг такої допомоги. Вона сказала, що ці два пакети продуктів харчування, які ми до них привезли, вони врятували їм життя від голоду. 

Тепер під опікою Христини вже понад 30 сімей переселенців, які знайшли прихисток у Києві. В основному, це люди з прифронтових областей - Донецької, Харківської, Луганської. Спершу Христина збирала допомогу за власні гроші, але зрозуміла - заявок більшає, і тоді жінка і виклала оголошення в в соцмережах. І люди почали донатити - хто грішми, хто - продуктами. 

В тиждень десь збирається близько 6000, 7000, 8000 тисяч гривень - десь на 1000 грн ми повністю комплектуємо набір на одну родину.

Відгукнулися і українці за кордоном! 

Христина Коновалова, волонтерка:

Вона зараз знаходиться у Німеччині і вона відгукнулися на наш посил такий допомагати і вона зробила дуже масштабній збір у Німеччині, де місцеві просто приносили їй додому пюрешки, каші ... І вона передає нам з Німеччини і ми це все тут пакуємо, формуємо і відвозимо до сімей.

Пакунок зібрано. Відвезти його Христині допомагає чоловік.

Сьогодні їдемо до родини, яка з Луганської області, ми вже в цій родині були двічі. Сьогодні їдемо третій раз. Там така дитина, що просто нас зачарувала. Нас там завжди чекають, завжди з позитивними емоціями вертаємось від цієї родини

Такі поїздки у різні сімʼї - раз чи двічі на тиждень. 

Волонтерів зустірчає Діана разом із молодшою сестрою-підлітком та донечкою 2-х років. Вже більше місяця вони у Києві. 

Діана розповідає: до Києва виїхала з Шульгинки, що на Луганщині. Жили в окупації 6 місяців...Але далі терпіти вже не змогли.

Діана Юрченко, переселенка з Луганської області:

Опасно было и решили выехать, всё ближе и ближе к нам было... когда начали обстреливать за Сватовым Купянск, и тогда нам сильнее стало слышно и страшно стало. Раньше не могли выехать, потому что остались там родители, не хотели выезжать. Мама не хотела выезжать, потому что папа там - дедушка наш и нужно за ним ухаживать. 

У Києві знайшли прихисток в знайомого, який дозволив родині жити в своїй оселі. Діана не має змоги працювати, бо доглядає дитину. Тому допомога волонтерів для них - порятунок. 

Діана Юрченко, переселенка з Луганської області:

Живем мы только на детские деньги и выплаты ВПО. Мы продукты еще за месяц ни разу не купили. Нам все волонтеры привозили. Там все важное и порошок, и шампуни, и детские памперсы, шапуньки, крупы очень много всего. У нас вообще не было ничего, а тут столько игрушек нам попривозили.