Білорусь розслідує обставини падіння ракети у Брестській області [ Редагувати ]
Білорусь розслідує обставини падіння ракети у Брестській області. У Мінську стверджують: ракета з комплексу С-300, випустили її з української території, а білоруські ППО начебто збили.
Докладніше про версії, які висуває тамтешнє слідство, а також про те, чи може цей інцидент стати приводом для повномасштабного втягнення Білорусі у російську війну проти України - розповість Ольга Жидецька.
Уламки впали у полі на території Брестської області за 20 кілометрів від кордону. Білоруська влада не сумнівається - ракета українська. І навіть намалювала схему, за якою вона нібито була запущена, і де її збила місцева ППО.
Командир зенітно-ракетного дивізіону:
Около 10.00 средствами радиолокационной разведки дивизиона была обнаружена воздушная цель, двигавшаяся со стороны Украины. В результате четких и слаженных действий боевого расчета цель была взята на сопровождение. Идентифицирована и после пересечения государственной границы, и входе ее в наше воздушное пространство, была уничтожена в районе агрогородка Горбаха.
За офіційною інформацією, ніхто не постраждав і минулося без руйнувань. Білоруський слідчий комітет зібрав уламки та оприлюднив перші висновки.
Сергій Кабакович, представник слідчого комітету Білорусі:
Предварительно установлено, что обнаруженные обломки принадлежат зенитной управляемой ракете С-300. В настоящее время осмотр продолжается, опрашиваются очевидцы, подробно фиксируется следовая картина.
Офіційної версії слідчі органи поки не називають, але державні ЗМІ розганяють тему про непрофесійність української ППО.
Кирило Казанцев, представник Міністерства оборони Білорусі:
Мы рассматриваем две версии. Непреднамеренный пуск зенитной управляемой ракеты из-за низкой обученности расчета или неисправности ракеты; умышленная провокация Вооруженных сил Украины.
Щодо інциденту МЗС країни викликало посла України Ігоря Кизима, йому оголосили про рішучий протест та вимогу прискіпливого слідства.
В українському Міноборони від розслідування не відмовляються. Але, цитую - "за участі авторитетних експертів з-поміж держав, які не пов'язані з підтримкою держави-терориста росії".
Та наголошують: у будь-якому разі, у цій пригоді винна рф. Адже Україна законно обороняється від масованих ракетних атак.
Українська сторона не виключає й свідомої провокації з боку держави-терориста росії, яка проклала такий маршрут для своїх крилатих ракет, щоб спровокувати їхнє перехоплення у повітряному просторі над територією Білорусі.
Попри важливість теми, зазвичай різкий у висловлюваннях невизнаний білоруський президент у день інциденту відбувся мовчанкою, хоча всі провладні ЗМІ хором заявили - лукашенку про все повідомили. І це, на думку і політичних, і військових оглядачів, свідчить - Мінськ не використає ситуацію як привід для повномасштабного вступу у війну.
Володимир Фесенко, політолог:
Якщо б лукашенко хотів війни, тоді б ми побачили зовсім інше. Ми побачили б заяву від самого лукашенка - жорстку, агресивну, де б він оголосив тотальну мобілізацію, і фактично початок концентрації російських військ разом з білоруськими на кордоні з Україною.
Олександр Мусієнко, військовий експерт:
Білорусь може використати це у своїй пропаганді для того, щоби знову підіграти росії. Лукашенко використає це у своїх промовах і скаже - ось ви бачите, Україна поводиться провокативно, я ж вас попереджав. І ми не хочемо воювати, але нас намагаються втягнути.
Експерти пояснюють це, з одного боку, відвертим бажанням лукашенка уникнути безпосередньої участі у російській кампанії проти України. А з іншого - неготовністю до серйозних бойових дій на цьому напрямку.
Володимир Фесенко, політолог:
24 лютого ніякого казус беллі не було. У пуіна ще немає готовності до великої війни з білоруського напряму, до наступу з білоруського напряму. А лукашенко, схоже, не хоче цієї війни, тому що своєю тваринною чуйкою відчуває, наскільки ця війна може бути небезпечною особисто для нього.
Українська розвідка вважає: попри перекидання техніки та російських мобілізованих до Білорусі, найближчим часом нападу з її теренів чекати не варто. Проте ситуація може змінитися - наголошують військові аналітики.
Олександр Мусієнко, військовий експерт:
Якщо росія буде розглядати пріоритетним для наступів продовження агресії з Білорусі, чи чергового витка агресії, то вони будуть перекидувати набагато більшу кількість військ і перекидати мобілізованих, які після проходження навчання на тамтешніх полігонах будуть там залишатися.
Активність біля білоруського кордону військові оглядачі називають намаганнями відволікти ЗСУ.
А щодо інцидентів з ракетами, то імовірні влучання на територію сусідніх країн, кажуть експерти, це неминучі наслідки війни. Від початку масованих російських ударів у жовтні по Україні було випущено близько 600 ракет, і три чверті з них перехопила наша ППО.