Стримали ворога під Вовчанськом: історія прикордонників [ Редагувати ]
Ці бійці нещодавно повернулися з-під Вовчанська, де стримували ворога у найгарячіші три місяці наступу на Харківщину. До цього у них були ротації на Луганщину і Донеччину. Ми продовжуємо знайомити вас з прикордонниками, які зараз у складі Сил оборони продовжують зупиняти армію країни-агресора.
Що розповіли захисники про бої з окупантами та що їх мотивує? Далі в сюжеті.
Олександру лише 22, а за його плечима вже три фронтові ротації.
Торік він бився з ворогом на Луганщині та Донеччині. Нещодавно повернувся з-під Вовчанська.
Олександр, прикордонник:
Це було моє рішення. воно зважене, воно логічне, обдумане. За свою країну, за своїх близьких, за родичів.
Хлопець вже третій рік служить у бойовому підрозділі прикордонників. Він зі Звягеля, що на Житомирщині. До повномасштабного навчався в коледжі за спеціальністю "комп'ютерна інженерія". Але війна зробила з нього універсального солдата.
Олександр, прикордонник:
У нас кожен і гранатометник, і стрілець, і може бути снайпером, це якби в нас всі військовослужбовці, так сказати - універсальні.
Нині він - оператор безпілотних авіаційних комплексів. Освоює найменший у світі дрон.
Олександр, прикордонник:
"Блек Хорнет" - це такі маленькі вертольотики, розвідувальні, персональні комплекси. Дуже класна штука. "Блек Хорнетом" - це тільки розвідка, а для ураження є "Мавіки", "Аутели".
Тепер на піку війна дронів - розповідає командир відділу прикордонної служби за позивним "Лєший". Тож без бойових "пташок", жоден день на фронті не минає.
Одна з останніх розробок росіян. Це "Стріла-1". Алюмінієві трубки, фанера, пінопласт, китайські сервоприводи.
Олександр, командир відділу прикордонної служби:
За останню ротацію, ФПВ, напевно, понад сто штук їхніх ми посадили, які не досягли цілі. На Вовчанському напрямку наші літуни знищили БМП.
Що тільки не прилітало на їхні позиції під Вовчанськом. Ворог закидав прикордонників КАБами. І касетними боєприпасами.
Після одного з таких ударів довелося рятувати побратима. Вадим - бойовий медик у підрозділі. Фельдшер за фахом, хоча у цивільному житті йому не довелося працювати у медицині. Та знання знадобилися в боях з окупантами.
Вадим, прикордонник:
У нього були множинні осколкові голови, лівосторонній пневмоторакс був, забій серця був, осколки ноги, руки, голова, все повністю. Ми його замотали бистренько, на носилки й на евак.
А якось трапилася нагода побути ще і снайпером та помститися за пораненого побратима ворожому кулеметнику. До війни Вадим мав хобі - мисливство. Звідти, віджартовується головний сержант, і навички влучної стрільби.
Я в бійницю дав дві кулі, і побачив, що він впав на кулемет.
Усі хлопці служать у 9-му прикордонному загоні імені Січових Стрільців. Нині - у відпустці. Олександр уже вирішив: цей час присвятить своїй дівчині. Планують мандрувати Україною.
Олександр, прикордонник:
Кожну мою відпустку ми їздимо в якесь інше місто просто погуляти, подивиться. Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Луцьк, Київ, Житомир само собою. Ще плануємо Харків, Одеса.
А на Вадима вдома чекає дружина і дворічний син. Заради них і воює.
Ми хочемо перемогти, і я не хочу, наприклад, щоб мій син воював, тому я захищаю Україну.
