Єврофіаско [ Редагувати ]

Євросоюз у розпачі: три роки кропіткої праці одним розчерком перекреслила Ірландія. Точніше, її народ. У п'ятницю в цій країні відбувся референдум, на якому ірландці сказали "ні" Лісабонській угоді - фактично, Конституції ЄС. За цим документом Євросоюз мав би отримати власного президента та міністра закордонних справ. Тепер така перспектива під загрозою. Адже за законом, якщо хоч одна країна ЄС не ратифікує договір, то він не діятиме.

До речі, Ірландія - єдина країна, яка винесла це питання на загальнонаціональний референдум. Усі інші країни ЄС ухвалювали рішення про приєднання до договору у парламентах. Ірландці проігнорували масштабну інформаційну кампанію, яку розгорнув їхній уряд. Аналітики кажуть, що мешканці країни так і не зрозуміли, заради чого суверенітет їхньої держави має бути обмежений.

Острів'яни наступили на ті самі граблі, що й французи та голландці три роки тому, і стали третім європейським народом, який заявив, що не хоче тіснішої інтеграції. 2005-го у Франції та Нідерландах відбулися аналогічні референдуми з аналогічними наслідками. Втім, там голосували за Конституцію Євросоюзу. Хоча за змістом це практично те ж саме, що й Лісабонська угода.

Після провалу у Франції та Нідерландах єврочиновники вирішили не радитися з народом і віддали подальшу долю ЄС виключно у руки політиків. Ірландія - єдине виключення.

Утім і після цього фіаско політики не відмовилися від ідеї подальшої євроінтеграції. Конституції Євросоюзу бути, навіть якщо їй ще раз доведеться змінити назву і знову винести на затвердження новий-старий документ.