Палестина [ Редагувати ]
Вiнниця, 256 кілометрів вiд Києва.
Табiр Джабалiя (Палестина), 2019 кілометрів вiд Києва.
Ганна Абу Нада народилася у Вінниці. Там же вчилася у медичному училищу і там же, ще на 1 курсі, на початку 90-х, познайомилася зі своїм коханим. Через три роки було весілля. Щоправда, з боку дружини гістьми було чимало родичів, а от з боку чоловіка - лише декілька його друзів. Щоправда, цьому мало хто здивувався, бо коханим був палестинець - чоловік, що народився та виріс у таборі біженців Джабалія, який знаходиться у регіоні, відомому майже кожному. Він називається Сектор Газа. Зараз цю родину поділяють кордони. Ганна живе в Україні, Абдельхай - у Палестині.
Абдельхай Абу Нада, чоловік Ганни Абу Нада, палестинець: "Я ее очень люблю. Я переживаю за нее, а она переживает за детей".
Чоловік та дружина живуть окремо. Вона - за 250 кілометрів від Києва, він - більш, ніж за 2000. Так сталося саме тому, що їхня сім'я - двоє дорослих та троє дітей - не могли б жити лише на лікарську зарплатню, адже Абдельхаю, як старанному студенту, пропонували залишитися працювати в Україні. Проте у Палестині Абдельхай міг заробити своїм знанням набагато більше. Тому на сімейній раді й було вирішено поїхати всією сім'єю з України.
Абдельхай Абу Нада, чоловік Ганни Абу Нада, палестинець: "Жить в Украине хорошо, но зарплата врача - 40 долларов. У меня семья - трое детей. А в Палестине я получаю 1000 долларов. Тут нелегко, но надо работать, чтобы дать детям образование".
Ганна Абу Нада, дружина Абеда Абу Нада, українка: "Когда человек сталкивается с материальными, бытовыми проблемами - начинается быт, который может убить даже самую сильную любовь".
З самого початку навчання, Ганна закохалася в Абдельхая. і він відповів їй взаємністю. Через деякій час вони вирішили бути разом. Саме тоді Абдельхай Абу Нада і розповів своїй коханій про свою країну.
Ганна Абу Нада, дружина Абеда Абу Нада, українка: "Тогда жизнь была там намного легче. Не было такого конфликта и не было разговора о том, что надо делить земли. Жизнь текла своим чередом".
Наприкінці 90-х Ганна вже відвідувала Палестину - тоді вона тільки-но починала готувати документи для виїзду на постійне проживання в Газу. Але в жовтні 2000-го на батьківщині Абдельхая почалася інтифада, наслідком якої стало закриття адміністративних кордонів між Ізраїлем та палестинською автономією. В той час Ганна була у себе вдома у Вінниці, а Абдельхай у Палестині. Ганна каже, що кордони зачиняли і раніше, але ненадовго. Потім їх знову відчиняли, і чиновники ізраїльського МЗС - саме ця організація дає дозвіл на в'їзд іноземців на палестинські території - повертались до оформлення документів. Ось і останнього разу сім'я Абу Нада вирішила: за деякий час кордони відчинять, а поки чоловік повернеться до Палестини, і буде звідти оформлювати необхідні папери. Проте, цього разу очікування затягнулося на 3,5 роки.
Ганна Абу Нада, дружина Абеда Абу Нада, українка: "Сначала он старался по мере возможности приезжать к нам. Но прошлым летом границы закрыли насовсем - для тех, кому меньше 35 лет. И фактически я не могу видеть детей, потому что я не могу поехать к нему, а он не может поехать сюда".
Абдельхай Абу Нада, чоловік Ганни Абу Нада, палестинець: "Без мамы очень тяжело. Мама есть мама".
Маріям Абу Нада виповнилося вже вісім. Вона, її середній брат Васім і батько живуть в Палестині. Діти вже не розмовляють ані російською, ані українською мовами. Їх взяв із собою батько. Молодший, Амір, залишився з Ганною.
Ганна Абу Нада, дружина Абеда Абу Нада, українка:"Второй - мальчик у меня. Он уехал в Палестину год назад. Там такой закон: если дети до 5 лет не выезжают в Палестину, то они теряют гражданство. Поэтому мы с мужем так и договорились: он сделает сыну гражданство и летом 2004 года он привезет детей".
У амбасаді Держави Ізраїль в Україні повідомили, що існує угода, підписана владами Ізраїлю та Палестинської автономії щодо отримання віз подружжям для з'єднання сім'ї. Консул Посольства Держави Ізраїль в Україні відповів нам, зокрема, що:
"Той з подружжя, хто мешкає на території Палестинської Автономії повинен подати запит до місцевої влади для подальшої передачі документів до відповідних інстанцій Держави Ізраїль, які видають дозвіл на в'їзд на територію Держави Ізраїль дружині, яка не є громадянкою Ізраїлю. На підставі цього дозволу дружина-іноземка може в'їхати як на територію Ізраїлю, так і на територію Палестинської автономії, і, в разі, якщо вона має намір в подальшому мешкати на території палестинської автономії, вона повинна змінити свій статус на протязі терміна дії гостьової візи".
Отже, в'їзд до Палестини, здається, не заборонений. Але, чому сім'я Абу Нада і дотепер не може з'єднатися і якщо є можливість отримати гостьову візу, чому більше трьох років не приймається рішення стосовно цієї сім'ї?
У амбасаді Держави Ізраїль вважають, що чимало іноземців, які отримують туристичні візи приїжджають до Землі Обітованої заради інших цілей, залишаючись там набагато довше, ніж зазначено у візі. Проте, як кажуть Ганна і Абдельхай, це чомусь не стосується громадян Сполучених Штатів Америки та Євросоюзу.
Ганна Абу Нада, дружина Абеда Абу Нада, українка: "Конечно, Америка - очень сильная держава. А мы пока что не зарекомендовали себя как сильное государство, поэтому так относятся к нам".
Абдельхай Абу Нада, чоловік Ганни Абу Нада, палестинець: "Я обращался в органы Палестины и сдал заявление куда положено. Но Израиль говорит, что нельзя".
Для неї кордон став межою, яку не подолати. Незважаючи на те, що її бажання - лише з'єднатися і жити зі своєю сім'єю.
Ганна Абу Нада, чоловік Ганни Абу Нада, палестинець: "Время - оно очень отдаляет людей. Я боюсь, что дочь просто забудет меня. Она уже забыла русский язык. И я боюсь, что тетя, которая за ней смотрит, для нее станет мамой, а меня будет считать тетей. Потому что никто не говорит, сколько это будет тянуться, и когда будут давать документы, чтоб я могла попасть к семье".
Але здебільшого лікар сам дає раду собі та своїм дітям. Часом він змушений навіть брати із собою дітей на нічні чергування. Абу Нада - педіатр, отже, на його щастя, не оперує поранених після військових операцій ізраїльтян в секторі. Часом йому неймовірно важко - дають знати травми після автокатастрофи, в яку він потрапив декілька років тому.
Абдельхай Абу Нада, чоловік Ганни Абу Нада, палестинець: "Я просто не понимаю, есть ли такой закон, который запрещает жить мужу с женой".
Незабаром минає 10 років їхнього, якщо так можна сказати, спільного життя, яке, дивлячись правді в очі, треба назвати роздільним.
Ганна Абу Нада, "Вот уже 3 года я сижу как бы на чемоданах, потому что думаю, что вот, на следующий месяц будут давать разрешения. Например, месяц Рамадан - проходит, а разрешения не дают. Или, ходит слухи, что летом будут давать разрешения - и снова та же самая картина".
Вона не уявляє, як би жила, якщо б в Україні, поруч з нею, не залишився б її найменший син Амір. Йому тепер достається все материнське тепло та ласка. Можливість обняти старшу Маріям, та середнього Васіма, нарешті, можливість розділити любов з коханим, - в неї відібрали. Проте, і Ганні, і Абдельхаю, напевно, вже байдуже, хто наксправді винний в цьому конфлікті. Їм лишається тільки сподіватися. Що мир на Близький Схід прийде раніше, аніж жернова старості і забуття розтрощать їхню любов.
