У Майорську люди виживають без опалення та їжі [ Редагувати ]

Люди без майбутнього. Мешканці прифронтових селищ скаржаться, що відчувають себе покинутими напризволяще. Роботи - немає, магазини не працюють, будинки - розтрощені. Єдина надія - гуманітарна допомога. Ярослав Кречко побував у Майорську неподалік Горлівки і ось що там побачив:

У жителів Майорська сьогодні свято, яке буває раз на місяць. До них привезли гуманітарну допомогу від Червоного Хреста. Понад 600 гігієнічних та продуктових наборів - на кожного мешканця прифронтового селища.

"Слава Богу, ми ще не померли з голоду, якби вони нам не допомагали, ми б уже крекнули напевно", - говорить Марина, жителька Майорська.

"Нічого не працює, магазин не працює з'їздити нікуди звідси хліб печемо самі, за хлібом в Микитівку 7 кілометрів, туди 30 кілометрів, не сильно наїздишся", - говорить Тетяна, жителька Майорська.

Проблема на лінії розмежування не лише з продуктами. У Майорську фактично немає будинків із вцілілими дахами чи вікнами.

Тетяна показує фото свого подвір'я одразу після артилерійського обстрілу. Дах полагодили, але на деяких вікнах досі замість скла - плівка.

"Ми запропонували їм шифер, скло. Вони тоді відмовилися, тому що це було безглуздо, воно б все вилітало, а зараз люди повірили, що вже все спокійно", - говорить Дмитро Старунов, фахівець інженерно-технічного відділу Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Тепер у Майорськ снаряди бойовиків справді не долітають. Стрілянина лише на околицях, і скло людям обіцяють привезти у понеділок. Але є ще проблема з опаленням будинків.

"Десь 80 будинків ми можемо допомогти паливним матеріалом, а саме брикетами, які будуть використовуватися для опалення з розрахунку трьох тонни на один будинок на зиму", - говорить Наталя Василюк, співробітниця Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Таких як Майорськ населених пунктів на лінії зіткнення - десятки. Де люди живуть без жодної впевненості у завтрашньому дні.