На Вінниччині реставрують унікальний храм 18 століття [ Редагувати ]

На Вінниччині відроджують унікальний храм 18 століття. Покровську церкву в селі Мала Ростівка за радянських часів хотіли зрівняти із землею. Проте тоді храм усе-таки вистояв. Який вигляд він має тепер, дивимося в сюжеті. 

Прогнилі стіни, стара підлога та дерева, що проросли всередині. Ще 2 роки тому церква з 300-літньою історією на Вінниччині виглядала саме так. Пам'ятка архітектури згодом могла й зовсім розсипатися, якби не родина місцевого фермера, яка власним коштом взялася її реконструювати.

"Оце ми церкву підняли, кранами. Фактично алтарна частина окремо лежала , церква була нахилена. Наймали крани, які піднімали цю церкву дерев'яну. Колокольня була фактично зруйнована, залишився один шпиль", - говорить Ігор Мотузюк, фермер.

Місцеві розповідають, приміщення церкви роками використовували не за призначенням. Тож на реконструкцію люди й не сподівались.

"Магазин був, сюди ми возили машинами хліб. Сюди возили зерно, тут воно зимувало, віяли, отут віялка стояла. В нас не було церкви, ми ходили хто там куди хотів - їхав", - каже Ніна Михайлівна, жителька села Мала Ростівка.

Спочатку родина фермерів працювала самотужки, а згодом до них долучилися і небайдужі односельці. Тож за 2 роки спільними зусиллями зовнішній фасад споруди повністю відновили. Реконструюють Покровську церкву за старими фотографіями. Найбільше уваги приділяють вибору матеріалів, аби храм виглядав автентично.

"Бачите, елементи всі, що тут залишились - вони всі ці є. Єдине, що проблема те, що зараз цих матеріалів, які були раніше, і зараз - це вже неможливо десь їх дістати", - говорить Ігор Мотузюк, фермер.

У скільки обійшлась реконструкція храму, сім'я фермерів не каже. Лише стверджують, церкву потрібно було вберегти. Наразі ж родина продовжує відновлювальні роботи, але вже всередині.

"Іконостас, зовнішньо, стіни внутрішні, оброблення і розпис. Ну саме головне - це розпис", - розповідає Ігор Мотузюк, фермер.

Нині в храмі вже проводять богослужіння, щоправда, поки що лише на свята. Сюди приходять не тільки місцеві, а й люди із сусідніх сіл. Після завершення реконструкції, служби обіцяють зробити регулярними.