На околицях Авдіївки активізувались снайпери [ Редагувати ]

Один український військовий поранений сьогодні на Донбасі. Бойовики чотири рази обстрілювали наші позиції, тричі застосували заборонені калібри. Більшість провокацій - на Луганщині. А на околицях Авдіївки активізувались снайпери. Більше розкаже Ігор Левенок. 

Передова в районі Авдіївки. Армійці кажуть - на фронті трохи стихло. Великі калібри мовчать. Та бойові дії тривають. Ворожі снайпери чітко дають це зрозуміти.

"Один выстрел вызывают, а вылезешь - и снайпер уже готов. Сидит на позиции и высматривает там бойничку и на позиции, место откуда ты должен вылезти. Ну, у нас тоже ребята не промах. Не долго им осталось".

Шахта "Бутівка"- одна з найгарячіших точок на фронті. Під самим Донецьком. Окуповане місто, як на долоні. Місцевість добре проглядається, як з одного так і з іншого боку. Скупчуватися надовго, навіть в окопах, небезпечно.

"Буквально мы отошли, минут семь-десять от старых позиций, где вы снимали, они по камерам это вычислили и сразу начинают уже воги кидать".

Цього чоловіка звуть Нітзад. Він командир однієї з позицій. За національністю азербайджанець. За переконаннями - патріот України, якого ще слід пошукати.

"В 2003 году мы переехали в Макеевку, я занимался спортом, отец по своей работе переехал и я занимался спортом, спортивный институт закончил, получил высшее образование, и военная кафедра тоже, при национальном университете в Донецке была", - говорить Нітзад, військовослужбовець збройних сил України.

До війни Нітзад ловив бандюганів. Майже десять років працював слідчим карного розшуку в одному з райвідділів Донецька. Каже: тамтешню шпану та кримінал знав в обличчя, як облуплених. Та одного дня 2014 вони самі прийшли до відділу міліції озброєні до зубів у так званому російському "воєнторзі".

"И видеть чем они занимались и какое бесчинство было. Когда был зелений коридор для сотрудников милиции - мы этим воспользовались и Киевский райотдел переехал в Доброполье".

Із тим, що Донецьк захопили російські найманці, чоловік не змирився. Пішов воювати. Й каже - серед його колег патріотів було більше ніж зрадників.

"У нас был штат 110 человек, из них сорок человек осталось и сейчас я точно знаю - сто процентов, что эти люди сожалеют", - говорить Нітзад військовослужбовець збройних сил України.

Командир певен, в Донецьк він обов'язково повернеться - адже має мрію встановити над своїм райвідділом український стяг.