В Мадриді відкрили "Кімнату плачу": відвідувачі можуть не стримувати емоції [ Редагувати ]
У кутку кімнати є телефони з іменами людей, яким можна подзвонити й розповісти про свої проблеми.
"Кімната плачу" запрацювала в іспанському Мадриді. Пустити сльозу без осуду оточення тут може кожен. Який вигляд вона має та, найголовніше, як працює, дізнавалася Марина Біленька.
"Зайдіть і плачте" - така табличка розташована на вході до кімнати, де можна не стримувати емоцій.
Мартіна Длузнєвська, голова маркетингового відділу мобільного застосунку психологічної підтримки:
Створити "Кімнату плачу" - чудова ідея. В Іспанії люди, яким не цікаві проблеми інших, часто кажуть: "Іди поридай у кімнаті для плачу. Віднеси свої почуття в куток і не говори про це". Саме цей стереотип ми хочемо викоренити.
У кутку кімнати є телефони з іменами людей, яким можна подзвонити й розповісти про свої проблеми. Зокрема контакт психолога. Творці проєкту - засновники мобільного застосунку, який дозволяє поговорити з кваліфікованим психологом за допомогою відеодзвінка. Перший сеанс безкоштовний.
Алессандро Де Саріо, засновник мобільного застосунку психологічної підтримки:
Ми - цифрова платформа онлайн-психології, яка допомагає людям знайти підтримку у фахівця. Співпрацюємо з сотнею спеціалістів і точно знаємо, кого саме вам порекомендувати. Чи то проблема у тривозі, депресії, чи самооцінці.
У кімнаті з неоновим освітленням скрізь послання: "Бути не ОК - теж ОК", "60 відсотків іспанців ніколи не думали звернутися до психолога", "Я теж відчуваю тривогу". А в окремому кутку є перелік причин, з яких може псуватися настрій: "Моя кішка", "Моя пара", "Мій найкращий друг", "Мої батьки", "Незнайомець із автобуса".
Вікторія Васкез, жителька Мадрида:
Я в захваті від цього проєкту, бо кожен із нас іноді почувається погано. І намагається це приховати. А такі ініціативи допомагають почати говорити про подібні проблеми.
Понад три з половиною тисячі іспанців щороку накладають на себе руки. Це друга найпоширеніша причина смерті серед жителів країни. Кожен чотирнадцятий громадянин відчуває постійну тривогу. А кожен 10-й підліток має той чи інший діагноз психічного розладу.
