Бельгійська Прип'ять отримала шанс на нове життя [ Редагувати ]

Бельгійська влада хоче оживити місто-привид. Містечко Дул поблизу Антверпена, яке у путівниках часто порівнюють із Припʼяттю, отримало шанс на нове життя - там дозволили купувати нерухомість.

Олена Абрамович поспілкувалась із місцевими жителями і розкаже більше.

Розбиті шибки, розібрані стіни, розікрадені речі. Це місто-пустка здалеку нагадує чорнобильську Припʼять. Тут теж неподалік проблемна атомна електростанція. І звідси так само примусово виселили жителів. Щоправда, за дещо інших обставин - не через катастрофу.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Кінцем для міста Дул став економічний успіх Антверпенського порту. До нього звідси 10-20 кілометрів. Наприкінці 90-х бельгійська влада вирішила розширювати порт коштом цього містечка. І наказала всім жителям продати свою нерухомість державі й виїхати.

Про рішення оголосили в 1999 році. Тоді тут проживали більше ніж тисяча людей. Через чотири роки залишилось усього 200. А тепер - 21. Серед них - учителька Ліз, яка переїхала сюди п'ять років тому.

Ліз Стур, жителька міста Дул:

Мене сюди привіз мій хлопець. І тепер мені тут дуже подобається. Місцина дуже мальовнича, водночас близько до міста. Це унікальне місце, де відчувається соціальна близькість, якої я не зустрічала більше ніде, в жодному великому місті. Нас обʼєднують труднощі й боротьба.

Ті, хто тут залишився, стали боротися за збереження міста - позиватися куди тільки можливо. І таки виграли справу. У 2016 році Верховний суд Бельгії на підставі рішення Європейського суду заборонив будувати порт на місті Дула, бо це шкодить екології місцевої річки Шельда й навколишніх боліт.

Ліз Стур, жителька міста Дул:

Історія Дула - це значно більше, ніж люди, які зараз тут живуть. За збереження міста борються понад сто осіб. Серед них чимало тих, хто виїхав сімʼями, але досі відчуває звʼязок із містом і хоче сюди повернутися.

Після рішення суду влада дозволила колишнім мешканцям повертатися. Але таких було мало, бо закинуті подвір'я приваблювали вандалів і безхатьків. Жити тут стало небезпечно. Поліція регулярно виселяла тих, хто захоплював будинки самовільно. А влада п'ять років думала, що ж робити далі, і наприкінці 2021 року таки ухвалила рішення. Порт будуватимуть, але удвічі менший, не зносячи будівель. І організують поетапне заселення людей.

Матіас Діпендал, міністр фінансів та спадщини фламандського регіону Бельгії:

Мені не хочеться, щоб Дул залишався містом-привидом. Я знаю, що саме це і приваблює сюди туристів та іноземців. Але так не має бути. Це було дуже живе, гарне містечко, яке спіткало така доля через минулі рішення влади. Але це не означає, що воно має залишитися пусткою і в майбутньому.

Право на викуп нерухомості тут зараз мають насамперед ті, кому вона належала. Надій на те, що в Дулі знову житимуть понад тисяча людей, бельгійська влада не плекає, адже поряд цілодобово сім днів на тиждень працюватиме контейнерний парк порту. Про колишній затишок уже не йтиметься. Та для тих, хто провів тут дитинство, можливість відпочити знову хоча б у вихідні - стала здійсненною мрією.