Родичі захисників Маріуполя зібралися під посольством Китаю [ Редагувати ]
"Кожен із нас - Азовсталь". Десятки родичів наших героїв - захисників Маріуполя - зібралися напередодні під посольством Китаю. Просили евакуювати їхніх рідних з "Азовсталі". Вони вірять, що їх заклики почують. І що вже зовсім скоро зможуть обійняти своїх чоловіків, синів та батьків.
83 дні пекла. Ні дня тиші. Під цілодобовими обстрілами та авіаударами...
Заступник командира полку "Азов", Калина:
Оборонців міста стає менше, але вони вгризаються в бетон, вриваються у землю, стають божевільними, щоб витримати все це пекло, але знову - і знову підіймаються, стають на повен зріст і йдуть нищити окупанта.
В нереальних умовах...
Сергій, батько оборонця Маріуполя:
Медикаментів, кажуть взагалі вже не було нічого. Тобто якщо було якесь легеньке поранення, то приходилось ампутувати руку чи ногу, щоб не було ніяких гангрен.
Наталія, дружина оборонця Маріуполя:
Ни еды. Они не едят номрально. Откуда силы могут быть? Но они все равно борятся.
Вони - воїни світла! Незламні й міцніші за сталь.
Юлія, дружина оборонця Маріуполя:
Він коли взнав, що можна вийти, він сказав - що ми виходити не будемо, ми будемо стояти.
Її коханий Дмитро - служить в лавах військово-морських сил. І він теж зараз на "Азовсталі", як і його побратими.
Юлія, дружина оборонця Маріуполя:
Наші екіпажі - це дуже молоді хлопці від 20 до 25 років. Які тримали зброю в начальному корпусі. Вони були змушені зійти з катерів, взяти в руки автомати та захищати на рівні з людьми, котрі це вже вміють.
Юлія - теж військова, як і уся її рідня.
Юлія, дружина оборонця Маріуполя:
Наразі всі мої рідні захищають Україну. Всі поголовно. Свекруха, мати, свекор. Батько мій загинув в Дебальцеве, в 2015 році. Я сама хочу, але я не можу, в мене дитині ще немає трьох років.
З маленькою дочкою Юлії довелося виїхати із Бердянська наприкінці березня. Самотужки. Евакуацію родин захисників, каже, ніхто не організував. Нині - донька у безпеці й дуже чекає на тата.
Юлія, дружина оборонця Маріуполя:
Вона лиш питає, коли буде папа, я вже скучила. Я просто все лишаю і змушена вийти просто з будинку десь пройтись, щоб вона цього не бачила. От і все. Зв'язок був тиждень тому. Це була смс - живий - від командира.
І ці слова - для кожної з них - найцінніші.
Ольга, дружина оборонця Маріуполя:
Дзвінки - це наші мрії. Вже сил немає чекати на то повідомлення від когось, що все добре, ми тримаємось, я хочу обняти нагодувати й сказати, що сильно кохаю вже в реальності, а не у своїх мріях.
Її чоловіку - 23. В полку "Азов" він уже шість років. Ольга безмежно пишається своїм героєм. Каже, те, що він завжди стоятиме на захисті України, хлопець твердо вирішив у 2014 році, коли ще школярем був на Майдані.
Ольга, дружина оборонця Маріуполя:
Він найкращий чоловік, який траплявся мені в житті, про таких чоловіків дійсно пишуть книги, дійсно називають їх Героями з великої літери, від таких чоловіків хочеться мати дітей. Ми маємо віру, я дуже вірю, що мій коханий повернеться і ми створимо велику родину з ним.
Якнайшвидше побачити сина! Єдина мрія Світлани і Сергія. Вранці 24 лютого - їхній Ярослав був у навчальному підрозділі на заході України. Та не роздумуючи, одразу поїхав в Маріуполь.
Сергій, батько оборонця Маріуполя:
Коли почалась війна, почав пробиватись до своїх, сказав, що буде їхати до своїх хлопців, потому що треба допомога.
Світлана, мама оборонця Маріуполя:
Він і ранений був, і контужений. Був, но після того, він вже знов пішов в бой.
Сергій:
У вівторок, він написав що ситуація критична, дуже погано все. Не знаю, чи виберемося, але дуже сподіваємось.
І на це сподіваються усі родичі оборонців Маріуполя. Вони стукають в усі двері, аби тільки їхніх рідних врятували й евакуювали з "Азовсталі". З надією, що їх таки почують - прийшли до посольства Китаю.
Наталія:
Мы очень надеемся, что их уже вернут, что их как-то обменяют. Мы хотим экстракции, чтобы Китай принял в этом участие на переговорах с путиным. Мы думаем, что у него есть шанс договориться, потому что у него есть связи.
Екстракція - це процес, коли за домовленості воюючих сторін - військових можуть евакуювати у третю країну, яка до того ж гарантує, що вони не покинуть її територію до закінчення війни.
Олег, учасник акції на підтримку захисників Маріуполя:
83-тій день. Вони не роботи, вони не можуть там незламними бути 5 років. Просто хочеться, щоб вони були дома зі своїми рідними.
Світлана, мама оборонця Маріуполя:
Ми просимо помощі, щоб наших всіх хлопців вивели звідти, з "Азовсталі" і через то ми тут, і будемо стояти, поки нам не допоможуть, ми віримо, що є люди, яким небезразлічна доля наших дітей.
Родичі захисників - звернулися і до Папи Римського.
Увесь народ України об'єднався у цьому зверненні до вас святий отець із закликом приїхати до України й стати гарантом безпеки від фільтраційних коридорів при звільненні усіх бійців полку "Азов" та інших.
Юлія, дружина оборонця Маріуполя:
Те, що зараз роблять вони - це дуже героїчно, дуже самовіддано. Для нас вони вже герої, але нам потрібні живі герої.