Удар по Сергіївці: що розповіли постраждалі [ Редагувати ]

Рятувальники і далі усувають наслідки руйнувань у селищі Сергіївка на Одещині. Ворог вдарив по ньому ракетою у ніч проти 1-го липня. Тоді загинула двадцять одна людина, тридцять дев'ять - були поранені. 

Наші кореспонденти відвідали постраждалих у лікарні та поспілкувалися з власниками зруйнованих квартир. Подивіться.

Ось такий вигляд сьогодні у селищі Сергіївка має дев'ятиповерхівка, в яку влучила ворожа ракета. Розбір завалів тут не припиняється вже кілька днів. Власники зруйнованих квартир виносять вціліле майно. Найбільше постраждав перший під'їзд. 

Василь Гетьманець, мешканець будинку:

У нас ось тільки сьогодні сім'ю похоронили: батька, маму і сина. Це так! Плюс ще три, окрім них: шість людей сьогодні похоронили - ви уявляєте собі таке? 

Понівечені бетонні плити, шматки арматури та уламки скла - впереміш із меблями, книгами, сімейними реліквіями… Тут зруйновані долі, майбутнє та сподівання цілих поколінь. На третьому поверсі мешкала родина Янковських. Чоловік із жінкою загинули. Двоє синів - Яків та Володимир - восьми та тринадцяти років - отримали травми. Хлопці зараз - в лікарні. 

Володимир Босенко, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії:

У Володимира загрози життю немає на даний час, а у Якова - більш серйозні пошкодження головного мозку. Він поки знаходиться в штучній комі, проводиться штучне вентиляція легень - це потребує відповідного лікування. 

Загалом на стаціонарному лікуванні залишаються двадцять п'ять постраждалих внаслідок ракетного удару по Сергіївці. Вони перебувають у різних лікарнях.

Євген Візнюк, завідувач відділенням травматології :

У всіх пацієнтів мінно-вибухова травма, контузія, закриті черепно-мозкові травми і множенні різано-рвані рани обличчя, голови, кінцівок, тулуба. Загальний стан всіх пацієнтів стабільний - зараз їхньому життю нічого не загрожує, в реанімації уже немає нікого. 

Поруч із житловим будинком - база відпочинку, куди влучили дві інші ворожі ракети. Там під завалами опинилася родина Рудницьких. Андрій та Надія, які працювали у закладі адміністраторами, та їхній син - дванадцятирічний Дмитро. Вижив лише батько - в нього перелом хребця. 

Андрій Рудницький, постраждалий внаслідок ракетного обстрілу:

Жена была преподавателем английского языка, очень любила компании, поэтому всегда хотела организовать приятный отдых, встречала гостей. Ребёнок - жизнерадостный, лидер класса, но, к сожалению, их яркая жизнь закончилась. 

На базі відпочинку - отримання дипломів відзначала компанія студентів: двоє хлопців і троє дівчат. Після ракетного удару їм довелося витягувати один одного з-під завалів. 

Діана Скалозуб, постраждала внаслідок ракетного обстрілу:

Ну, це терор! (сильно плаче) Це навіть не війна! Ми просто всі вирішили зібратися, тому що хлопці закінчили університети, в місце, де немає жодних військових об'єктів, де, ну, нічого немає! 

Вдарити по цивільних об'єктах, аби залякати місцеве населення! Такою була головна мета жахливого злочину в Сергіївці, переконані воєнні експерти. Олексій, який внаслідок ракетного удару мало не втратив ногу, наголошує - українців нічим не залякати! 

Олексій Бархоткін, постраждалий внаслідок ракетного обстрілу:

Они дураки, они не понимают, что если они так делают, то мы еще сильнее становимся. Они думают, что если они будут кидать, то мы будем слабее и скажем: всё, не надо, мы сдаёмся – них*ра, мы заберём всё! Мы сильнее станем - мы уже сильнее в сто раз! 

Глеб Іванкевич, постраждалий внаслідок ракетного обстрілу: 

Я просто хочу сказать: русские военные, идите нах*й вслед со своим народом и своим поведением - как вы относитесь к другим жителям нашей планеты! 

Зі шкільною вчителькою Ларисою Шмалько ми вже спілкувалися в той роковий день після удару. Тоді вона розповідала нам про свого двоюрідного брата, який живе у москві та не вірить, що російські війська вбивають мирних людей в Україні. 

А я кажу синові: сфотографуй мене і відійшли - щоб він побачив, яка це в них спецоперація! 

Сьогодні Лариса каже - таки надіслала брату своє фото. Але той… усе одно не повірив словам сестри! Переконаний, мовляв, це українські війська стріляють у своїх! 

Лариса Шмалько, постраждала внаслідок ракетного обстрілу:

Що це ваші Збройні Сили, що наших військ там немає! Розумієте? А потім син узяв його і видалив зовсім: тож ми не будемо спілкуватися вже - ну, для чого? 

Чи можна відновити пошкоджену ракетою дев'ятиповерхівку, а відтак чи зможуть люди повернутися до своїх квартир - наразі невідомо. Експертиза - ще попереду. 

Анатолій Чередниченко, голова Сергіївської об'єднаної територіальної громади: 

Питання в чому: ракета влучила в перший поверх - між першим та цокольним поверхом - і вибухова хвиля пішла в підвал. Тому порушені фундаменти і було таке ущільнення грунта, що фундаменти у деяких місцях висять у повітрі. 

Поки що частина тих, хто втратив дах над головою, тимчасово переїхали до місцевого санаторію. А поруч із будинком - люди утворили імпровізований меморіал у пам'ять про загиблих у тій жахливій трагедії.