Українка йде на вибори в Брюсселі: шлях до політики [ Редагувати ]

Засновниця найбільшої приватної музичної школи в Бельгії, організаторка міжнародного музичного конкурсу та фестивалю, волонтерка і кандидатка в місцеві депутати. Це про українку Наталію Чепуренко, яка понад 20 років живе в Бельгії і зараз пробує свої сили в політиці. З якими пріоритетами йде українка на вибори в столиці Євросоюзу? Як поєднує музику та політику? Про це в наступному сюжеті.

Дванадцятирічний Ерол музикує на занятті з фортепіано в Брюссельській міжнародній музичній академії. Розучує прелюдію Шопена разом з викладачкою - Наталією Чепуренко. Каже, любить і класичну музику, і сучасну. Залюбки ходить до школи.

Ерол Мартенчук, учень:

Тут дуже легко навчатися. У багатьох школах ти починаєш зі сольфеджіо, а тут одразу з інструмента.

Музична школа, під керівництвом українки, відкрита у Бельгії з 2002 року. Наталя Чепуренко приїхала в цю країну після закінчення консерваторії. Планувала лишитися на рік, щоби ближче познайомитися з тамтешнім музичним життям. Далі, розповідає, закрутилась: концерти, конкурси, гастролі. Вона стала головною піаністкою фламандського балету і вирішила заснувати власний музичний заклад. На той час у неї було тільки шестеро учнів.

Наталя Чепуренко, засновниця та директорка музичної школи в Брюсселі:

У мене було велике бажання допомагати дітям розкриватися в музиці. У Бельгії система музичного виховання зовсім не така, як у нас в Україні, я одразу це побачила. І я вирішила, що спробую. Якщо буду деякий час залишатися ще в Бельгії, спробую внести в цю країну щось таке, що, можливо, буде цікаво для бельгійських дітей.

Пані Наталя віддає перевагу індивідуальному плеканню талантів. Зазвичай у бельгійських музичних школах урок розрахований на кількох учнів одночасно і триває п'ятдесят хвилин, розповідає засновниця школи. Місцеві сприймають навчання музики більше як хобі. Натомість пані Наталя демонструє професійний підхід і вимагає серйозного ставлення. Зараз у неї навчається пів тисячі учнів і працює 35 викладачів. Тут набувають навичок гри на фортепіано, скрипці, гітарі, флейті, техніці вокалу. Школа приймає і дітей, і дорослих.

Цзін Хань, викладачка:

Мені дуже подобається система викладання в цій школі. Ми приділяємо значно більше уваги дітям, їхній освіті. І ми більше сконцентровані на музичному інструменті. Ми даємо індивідуальні уроки, а це дуже важливо. Звісно, бувають і загальні. Окрім уроків на інструментах, ми маємо також інші заняття, тож діти отримують всю необхідну інформацію.

Після початку повномасштабного вторгнення директорка облаштувала у своїй академії гуманітарний хаб. Тут знайшли прихисток дві сотні родин з України, яких пані Наталя розселила згодом по бельгійських сімʼях. Також вона волонтерила у шпиталі, де лікували українських військових. Возила їх на концерти. Згодом долучилася до підтримки музикантів та доброчинної діяльності.

Наталя Чепуренко, засновниця та директорка музичної школи в Брюсселі:

Я допомагаю українським музикантам. Привозила їх на концерти, фестивалі, давала стипендії. Також організовувала й організовую багато благодійних - достатню кількість благодійних концертів з метою збору коштів для першого мобільного шпиталю в Україні.

Велика війна підштовхнула пані Наталю перейменувати свою школу. Вона прибрала прізвище російського композитора Чайковського з назви. А також очистила навчальну програму від так званої великої російської культури. Тут заборонено виконувати твори Чайковського, Рахманінова чи будь-якого іншого російського композитора. А ще українка ввела певні правила в академії та для своїх проєктів.

Наталя Чепуренко, засновниця та директорка музичної школи в Брюсселі:

Ті учні, ті музиканти, які хочуть приєднатися, мають погодитися з правилами, з політикою моїх проєктів. Що це війна, розпочата росією, що Україна має боронити себе, що вона має бути незалежною. Ми повинні визволити нашу Україну. Ми не маємо виконувати нічого російського. Ми не маємо розмовляти цією мовою.

Такі нові приписи зрозуміли не всі. Зі школи звільнилися викладачі-росіяни. До засновниці почали надходити звинувачення та погрози підпалу, проти неї порушили кримінальну справу через дискримінацію. Але водночас, каже, отримала шалену підтримку з боку української громади. Саме російська агресія спонукала Наталю Чепуренко йти в політику.

Я бачу, що зараз, на жаль, все менше говорять про Україну. Мені набагато складніше організовувати концерти, мати зали, такі як у 22 році, де не було місця. Тепер місця є вільні й зібрати кошти на Україну це також складніше. Ми маємо більше говорити. І тому я вирішила приєднатися до цієї партії, щоб нагадувати людям за першої змоги про Україну. І це моя мета.

Сьогодні українка під восьмим номером у списку центристської партії "Дефі" на місцевих виборах. Вона хоче стати депутатом в одній з районних адміністрацій Брюсселя. Пріоритетом ставить безпекові питання та допомогу дітям-випускникам середньої школи у пошуках власного призначення. Але з музики йти не планує. Каже, хоче на прикладі власної школи показати бельгійцям, що може робити свій внесок у позитивні зміни в цій країні.