Депутати ухвалили скандальний законопроєкт 5600 [ Редагувати ]

Де на всі статті витрат братимуть гроші? Перед тим, як голосувати бюджет, депутати ухвалили так званий ресурсний законопроект 5600. Документ, який має стати джерелом доходів у казну - і причиною політичних баталій.

До нього подали більше 10 тисяч поправок, і його розгляд переносили кілька тижнів. Опозиція була категорично проти ухвалення податкових змін. Але законопроект таки проголосували. Тепер його має підписати президент.

Тож як зміниться наше із вами життя? Чому експерти вже говорять, що 5600 спровокує тотальне подорожчання товарів і послуг? Про законодавчі причини і їхні наслідки розкаже Ірина Баглай.

Як його тільки не називали. І ресурсний, бо мав збагатити держскарбницю на 60 млрд грн.

Віктор Щербачук, керівник аграрного підприємства:

Податки мають сплачувати всі.

І антиолігархічний. Бо мав вдарити по багатіях, що видобувають руду, та вивести гроші з тіні.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

Увеличит на 246 млн - это цифра ни о чем.

І навіть антисоціальний. Бо мав підштовхнути ціни на нерухомість і обкласти новими податками селян.

Анатолій, Чернівецька обл.:

А це що вже на хліб не мають наші депутати чи що?

Щоб людина оддала за безцінь землю, тому що людині не буде за що платить.

Даніїл Монін, економічний експерт:

Лучше называть - каждый селянин теперь олигарх...

Скандальний закон 5600. Абсолютний рекордсмен за кількістю правок. Майже 11 тисяч. І за кількістю міфів, якими він обростав, поки цього вівторка рада остаточно його не прийняла. Тож давайте розбиратись, які зміни чекатимуть на українців вже з нового року? Якими новими податками обклали людей? Що таке податок на город? І хто заплатить найбільше - олігархи чи звичайні селяни?

Почнемо з цифр, які стосуються кожного з нас. Найперше, поки законопроект блукав стінами парламенту, його бюджетний апетит впав. І в наступному році він принесе головному кошторису країни вже не 60 млрд гривен, а...

Сергій Марченко, міністр фінансів України:

Наші попередні оцінки - вартість законопроекту 30 млрд грн.

Щоправда Мінфіну доведеться поділитися - половина грошей залишиться у місцевих громадах. Тепер власне про самі податки. Найбільше дискусій точилось довкола землі і селянина. І тут перший неприємний сюрприз. Відтепер мінімальний "земельний податок" платитимуть усі, в кого є більш ніж півгектара. Більше землі - більше й податків (1400-1800 грн/га). І сума залежатиме від цінності землі. І не залежатиме від того - вирощуєте ви що-небудь на ній чи ні. Щоправда, під новим податковим прицілом лише ділянки за межами населених пунктів.

Михайло Цокалов, фермер:

Людині для прожиття цілком достатньо для вирощування, для своїх потреб.

За 12 років Михайло розбудував своє фермерське господарства до більш ніж 100 гектарів. Вирощує зернові, рапс, соняшник. Самотужки працює на комбайні, тракторі, а ще...

-Оприскування на мені, бо це дуже відповідальне, бо на га треба розрахувать, щоб ніде нічого не спалить, рослині не пошкодить. То цю роботу на даний час виконую я.

Бізнес - сімейний. Проте усі родичі оформлені офіційно. І за кожного Михайло сплачує податки. Тож нові податкові правила на господарстві Михайла суттєвої погоди не зроблять.

Михайло Цокалов, фермер:

Відмінусується ті податки, що я сплачую по закону, вони будуть відмінусовуватися від загального цього податку, а решту треба буде доплатить. То по моїх підрахунках близько тисячі грн за га мені потрібно буде сплатити, це геть посильно.

Тому податкові зміни, як і більшість фермерів-середняків, чоловік вітає. Каже, головне вивести аграрний бізнес з тіні. Адже, раніше навіть ті, хто обробляв 2га землі і мав би платити податки, умудрялись приховувати доходи.

Михайло Цокалов, фермер:

Я знаю такі села, що їх вже нема, а левади такі, що по 5 і по 10 га обробляються і ніде воно не оподатковується.

А це Рівненщина. Агрохолдинг, яким керує пан Віктор має 3 підприємства і 6 тисяч гектарів. Землю орендують в селян. Вирощують пшеницю. Працюють, за словами чоловіка, лише "по-білому".

Віктор Щербачук, керівник аграрного підприємства:

Ми десь в районі 1400 грн за га ми сплачуємо, у нас навантаження на один га десь 4 тис грн. Це всі податки і по заробітній платі, і податок фіксований, і прибуток.

І якщо для великих холдингів та середніх підприємств новий закон не стане фінансовим ярмом, то для дрібних фермерів та селян він може обернутись...

Данііл Монін, економічний експерт:

Фермеры которые работают сами на себя или в семье не платят зарплату, фактически попадают под 5-тикратное увеличение налога на землю.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

Вводить налог на огород, в условиях когда этот огород единственный способ выжить для людей.

Податок на город. Так вже охрестили ще одне нововведення фінансисти та аграрії. 19 з половиною відсотків з прибутку на городині. Тобто, заробив 6 з половиною тисяч в місяць на цибулі чи картоплі - поділись з державою.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

Если ты продаешь больше 7 тонн картофеля в год, ты уже платишь налоги, ты уже попадаешь на деньги, этот закон трансформировался в то, как заставить платить бедных больше.

Але як самі селяни та дрібні фермери ставляться до нового податку? Їдемо питати туди, де найкраще видно – як і з чого живе село, яке годує всю країну - на ярмарку.

Сюди за сотні кілометрів до столиці двічі на тиждень з'їжджаються ті, для кого невеликий пай та город - єдине джерело доходу. Новина про нові податки тут викликає переполох.

-Це вже точно???Ми ще платимо за свєт і за газ страшні суми.

Віталій з дружиною мають своє господарство. В одну свиню вкладають щонайменше 10 тисяч грн в рік.

Віталій, фермер:

Корма ж дорогі, капець. Якщо стояло 6 тисяч - щас 8.

По сусідству торгує городиною Михайло. Каже, навіть без податкових нововведень, ледь зводив кінці з кінцями.

Михайло:

Солярка дорога, з 20 до 27 піднялась, селітра, добрива піднялися в два три рази.

Анатолій, Чернівецька обл.:

Я свою картоплю в себе купив, то що я розщитався з робочими, то що в мене є свій тракторець, а якщо ні, то його взагалі не вигідно робить. Розходи такі, що на хліб буде, а на масло не буде.

І в підсумку ось така народна аналітика.

Віталій:

Вони хотять податок зробить, щоб людина оддала за безцінь землю, тому що людині не буде за що платить і вона скаже – заберіть. Скільки дасте - за стільки і віддасть.

Або ж заплатити доведеться покупцеві.

Володимир, фермер, продавець:

-Будете підвищувати ціни як податки зроблять? - Конечно будемо, а як же ж.

Анатолій, Чернівецька обл.:

А кому ціну піднімати, як люди грошей не мають, як вона брала кг перцю, вона бере 2-3 штуки.

Питання із зірочкою - а хто ж контролюватиме фермерів? І як власне їх обкладатимуть новим податком? Адже, чеків на базарі не дають... І порахувати, хто скільки продав, заробив, витратив - практично неможливо.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

Вопрос конечно интересный. Рассчитано на то, что люди будут бояться стать должником государства.

Поки-що про це мовчать і депутати, і новий закон. Але якщо механізм таки знайдуть, у економістів невтішні прогнози.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

Это отразится на насыщении наших базаров. Там станет больше турецких овощей, белорусской картошки.

Інша сторона медалі - ринок нерухомості. Він теж під прицілом нового закону 5600. Продаєш за рік другу квартиру? - заплати 5% від її вартості. Третю - мінімум 18.

Анатолій Топал, віце-президент Асоціації керуючих нерухомістю:

Берется сумма договора по которому вы покупали к примеру: 400 тыс грн в 2005 продаете за млн 5400 и уже с миллиона вам начисляют налог, какие-то несчастные 180 тыс.

Тож під удар попадуть дрібні забудовники, або ж квартирні-магнати. Та й для них є шляхи відступу, аби не втратити своє.

Анатолій Топал, віце-президент Асоціації керуючих нерухомістю:

Есть лазейка для коррупции 100 процентов. Потому что уже будут договариваться, есть пути минимизации суммы.

На Велике будівництво, реставрацію, залізницю, аеропорти і лікарні, український космос і кіно. Це ті сфери, на які обіцяють витратити гроші від всіх отриманих податків. Їх почнуть збирати вже наприкінці наступного року. Перепаде й дітям. Не менше 10 тис. доларів. Щоправда, мінумум у 2036-му році. Мова про так званий економічний паспорт - гроші, які накопичуватимуться внаслідок збільшення ренти за видобуток руди.