Ужгородські волонтери щодня готують по 130 обідів для нужденних [ Редагувати ]
130 порцій щодня. В Ужгороді волонтери вже рік годують обідами нужденних. Йдеться не лише про безпритульних. Поїсти приходять, зокрема, й пенсіонери, яким не вистачає грошей на елементарні потреби. А взимку роботи у волонтерів - традиційно більшає. Більше розкажуть наші кореспонденти.
Від самого ранку в Ужгороді на кухні благодійного фонду кипить робота.
Олена, волонтерка благодійного фонду:
Це ми вже на завтра готуємо чай. А це тут вже готова гречка з м'ясом перемішана, коли прийде час обіду, шоби вже готовоє було всьо.
Гречка з м'ясом уже готові. Тим часом пані Віра робить салат.
Віра, волонтерка благодійного фонду:
-Видите, яка в нас капусточка, ми самі закладували.- Ви самі закладували? Канєшно. Ми закладували собі капусту, огірки малосольні, помідори.
Наварили чимало, бо ж нагодувати мають 130 людей.
Олена, волонтерка благодійного фонду:
Ми кормимо пенсіонерів, кормимо інвалідів, кормимо безхатченків, які зараз ніде не мають.
Благодійні обіди для тих, хто потребує, започаткували більше як рік тому. Спочатку готували для пів сотні людей. Тепер - утричі більше. Не відмовляють нікому. Але свої правила все ж мають - на підпитку людей не частують. Доки господині ще пораються, надворі вже є перші відвідувачі.
п. Василь, житель Ужгорода:
Готують вкуснятіну. Дуже вкусно, каждий божий день, кроми суботи.
Панові Олександру - 57. Чоловік ще не на пенсії, але вже понад рік не має постійної роботи. Підводить здоров'я. Каже, заледве зводить кінці з кінцями. А ця їдальня стала для нього другим домом. Тут не тільки нагодують, а й допоможуть порадою, підтримають добрим словом.
Олександр: житель Ужгорода:
Но людей буває від 20 до 40 чоловік, іноді дуже багато, ну зима знаєте, без роботи, тяжкий час. Я сам жию, розведений, дітям на шию не хочу сідати, менший вже в Чехії роками, старший сім'ю має. Стараюся карапкатися.
А обід уже й готовий. Але спочатку - головне...
Усі продукти для безоплатних обідів закуповують силами фонду. Розраховують і на доброчинців. Та допомагають тут не лише хлібом. Надають і психологічну підтримку, і поради в пошуках роботи.