Мер Мелітополя поїхав до Брюсселя вимагати дієвіших санкцій проти росії [ Редагувати ]

Вимагати дієвіших санкцій щодо росії до Брюсселя поїхав мер Мелітополя та кілька українських нардепів. Де саме і з якими аргументами виступили - розкаже Олена Абрамович.

Перед будівлею Європарламенту вже понад місяць майорить український прапор. Тут постійно обговорюють як зупинити війну. І якщо українські політики останнім часом доєднувалися до розмови віддалено, то тепер приїздять і особисто розповідають, хто, як і чим може допомогти.

Марія Мезенцева, народна депутатка, заступниця голови комітету з Євроінтеграції:

Свіфт обговорювався тут безліч разів, лунали постійні заклики відрізати Свіфт. Але відрізали лише 6 банків, там немає двох найбільших, через які так само фінансуються ці злочини, які здійснюють монетарну політику. Відʼєднання усіх російських банків від системи Свіфт - наша ціль, блокування доступу до європейських фінансових ринків для усіх банків - наша спільна мета.

Повністю відрізати Свіфт, відмовитись від російської нафти та газу, надати потужну зброю і негайно - такі вимоги озвучили наші депутати. А мер Мелітополя, Іван Федоров, закликав не вірити у байки путіна про проросійські настрої українського населення на півдні країни.

Іван Федоров, мер Мелітополя:

Сьогодні мрія і під Мелітополем також стає великим питанням. Бо ті нові школи, які ми побудували - з Мелітополя виїжджають вчителі. Нові лікарні, які ми побудували, - виїхала вже половина лікарів. Чи дійсно ми є нацисти, як виїжджають з демократичних і європейських міст?

Цей заклик, щоправда, був адресований до одного-двох парламентарів, які давно на боці москви і є рупорами російської пропаганди. Вони повторюють про те, що санкції більше шкодять ЄС, ніж росії. І про надання зброї як спосіб ще більше розпалити війну. Мовляв, треба домовлятися про мир. Проте такими наративами уже нікого в оману не введеш.

Люк Девінь, заступник керівника Європейської служби зовнішніх справ:

Ми говоримо про російський уряд, який 8 років підряд заперечував, що він брав участь у війні на Донбасі. Вісім років відвертої брехні. Тож перш за все, давайте не забувати, що для миру потрібні дві сторони, але для війни, на жаль, - лише одна.

У питанні підтримки України євродепутати зараз обʼєднані як ніколи. На цих дебатах вони шукали шляхи, як зробити санкції дієвішими - і ті, які уже ухвалено, і запровадити нові.

Андрюс Кубілюс, литовський євродепутат:

Усім зрозуміло, що ми в Європарламенті дуже єдні. Ми ухвалили резолюції щодо санкцій, щодо надання зброї. У той же час рішення ЄС щодо санкцій особливо щодо нафти, блокуються певними країнами-членами. То може нам варто почати запрошувати канцлерів, премʼєрів та президентів до Європарламенту та пояснювати, чому вони не виконують прохань євроінституцій.

Влодімеж Сімошевич, польський депутат Європарламенту:

Російські активи, фінансові активи, які знаходяться на Заході, були заморожені. Їх потрібно - кон-фі-ску-ва-ти. Давайте не залишати жодної надії для російських олігархів і для російської держави, що вони колись отримають їх назад. Ці гроші мають в основній своїй більшості бути використані на реконструкцію України. Деякі з них можна використати на компенсацію втрат європейських компаній, які пішли з Росії.

Про відбудову України на заході уже ведуться дискусії. Усі погоджуються, що основні витрати на себе має узяти Євросоюз. Мер Мелітополя, тим часом, провів переговори із мером Брюсселя. Каже, приємно здивований готовністю негайно включитися в роботу - взяти на себе відбудову конкретних обʼєктів та забезпечити технікою.

Іван Федоров, мер Мелітополя:

Коли в нас є потреба в якихось транспортних засобах, а на заводах їх чекати 12 або 14 місяців або 2 роки, то вони знаходять, в кого були замовлені такі транспортні засоби, і віддають замовлення нам, а ті, хто замовив нові транспортні засоби - вони їх можуть почекати, бо не мають нагальної потреби.

Допомогти Україні відбудовуватися - за честь для багатьох європейських міст. Але й зупинити путіна та запобігти більшим руйнуванням - тут теж прагнуть якомога швидше. Бо уже зараз грубі підрахунки говорять про щонайменше 50 мільярдів євро на відновлення першочергових обʼєктів інфраструктури.