Обличчя війни: хто вони, герої, що боронять український Схід? [ Редагувати ]

Слов'янськ - український стратегічний форпост на Донбасі. Рашисти сунуть туди з кількох напрямків. У штурм міста ворог вкладає якийсь містичний сенс. Мовляв, візьмуть Слов'янськ, впаде і вся Україна. Але всі спроби агресора розбиваються об стіну української оборони.

І боронять місто не лише професійні військовики, але й добровольці місцевої тероборони. На захист стали люди абсолютно різних професій. Хто вони й чому взялися за зброю знає наш воєнкор Ігор Левенок.

Є адвокати, судді, є слідчі й навіть ті, хто в них перебував під слідством. Є професійні ресторатори, представники місцевого бізнесу, які мають великі статки, є люди, які жили від зарплати до зарплати…

А пан Володимир представляє тутешню інтелігенцію. Родом з Макіївки. Лікар-ортопед. Ще у дві тисячі п'ятнадцятому пішов захищати Україну. За два роки повернувся до медицини. Працював у Дружківській лікарні. І двадцять четвертого лютого знову вдягнув однострій.

Володимир, боєць ТрО:

На ранок обстріл Дружківки ракетами "Калібр" і на чотирьох постраждалих серед яких були й мирні мешканці, шість ампутацій. Бригада відпрацювала, звісно я не сам оперував. І о другій годині дня я вийшов з операційної і приїхав вже сюди одразу до підрозділу. Наплічники вже були зібрані.

Позивний "Доктор Лівсі". Володимир у війську виконує функції начмеда підрозділу. Не приховує, міг би зараз працювати лікарем у спокійній Європі. Та від заманливої пропозиції чоловік відмовився.

Пропонували там в жовтні-листопаді, верифікація диплому й робота в Чехії. Але я зрозумів, що від війни не сховаєшся. Якщо навіть переїхати в Європу, то через два, три, п'ять років війна прийде туди. Цю навалу можна тільки самому спинити із побратимами.

Защищаем нашу неньку Украину…

А цього бійця звати Хуссейн. Народився у Костянтинівці. Мати українка, батько ліванець. Хуссейн навчався в Лівані. Володіє чотирма мовами. Інженер-енергетик. До лютого цього року працював фахівцем на нафтових промислах. Мав доходи в Європі та США. Втім російське вторгнення в Україну змінило увесь світогляд чоловіка. Тепер він стрілець тероборони.

Хуссейн, боєць ТрО:

Я получал хорошие деньги, у меня была хорошая карьера, я был главным инженером. Но война немножечко меняет жизненные приоритеты, меняет ценности и их вес в жизни человека. И когда в трудную минуту тебе нужно быть в нужном месте в нужное время, а это здесь. Это моя земля. Я здесь родился. Каждый раз, когда я проезжаю роддом в Константиновке, где я родился, у меня слёзы наворачиваются. Поэтому я ни о чем не жалею. Гражданская жизнь подождет и все подождет.

Хуссейн, як і більшість бійців ТрО, до війни не мали бойового досвіду. Але то не біда, кажуть чоловіки. Відсутність досвіду компенсує інший вагомий фактор - мотивація.

Война учит очень быстро. На войне все происходит гораздо быстрее, чем в гражданской жизни.

Володимир, боєць ТрО:

Стояли поруч з кадровими частями й так вийшло, що кадровики відійшли, а тероборона з веслами та карандашами намолотила вагнерівців. І таке буває. Я не скажу, що ми такі великі воїни, але за допомогою дружніх підрозділів стоїмо і виконуємо завдання поставлені командуванням.

Да не легко, да не просто, но успокаивает, то что ты идешь по зову свого сердца и души.

До того ж захищати від чужинців доводиться свій дім і рідний край. А те, що московити історично є зайдами на цій землі пан Володимир доводить просто.

Володимир, боєць ТрО:

Не треба мати сім п'ядей во лбу. Достатньо, особливо дівчатам, дуже легко задавати питання. Вони кажуть що вони русскіє, а я кажу, добре, але скажіть мені тоді як буде російською чорнобривці, або півники? От навіть назви цих квітів, які ви знаєте з дитинства. Ну ми ж в дитинстві ми ж бігали на ставок, ми не бігали на пруд. Ніяких тут росій не було, вся топоніміка навкруги або україномовна, або має тюркське коріння.

Окупанти несамовито рвуться до Слов'янська. Місто обстрілюється з артилерії. Нині запеклі бої точаться в районі Бахмута. Ворог несе значні втрати.

Конечно хотілось би что-б это закончилось не сегодня, а вчера, но их много, они лезут и лезут, лезут и лезут…

Як гадаєте, Слов'янськ вистоїть? - Маємо на це велике сподівання. Сказати, щоб остаточно, що от ми такі герої й отут вистоїмо. В мене таке передчуття, що маємо вистояти.

Хуссейн, боєць ТрО:

То, что происходит сейчас, это с нами, это не фильм, это реальность, это наша жизнь. И я еще раз хочу подчеркнуть и сказать огромное спасибо прессе, вам и вашим коллегам, которые рискуют своей жизнью, для того чтобы доносить реальную картину происходящего. Чтобы мир видел этот страшный ужас и военные преступления, которые совершаются ежедневно. У вас свій фронт, у нас свій фронт. Но ми вместе плывем в одном корабле к берегам Перемоги, я уверен.