В Музеї історії міста Києва триває виставка світлин "Маріуполь. Де ти?.." [ Редагувати ]
Російські загарбники перетворили Маріуполь на місто безіменних могил - заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Місця поховання не мають прізвищ, лише номери. І невідомо, скільки тіл лежать в одній могилі.
Загиблих від рук російських терористів у Маріуполі - десятки тисяч. Воєнні злочини росіян, закарбовані в записниках, на світлинах та полотнах, експонували в Музеї історії міста Києва. Ярина Марків відвідала виставку.
Кто-то в школу шел. Некоторые вообще были новорожденые и все они были убиты россией в Мариуполе.
Промовисті полотна з портретами маленьких українців, які могли б іще жити, дитячий записник з окупації, неотримані смс та світлини. Ця виставка - про Маріуполь.
Альбертас Тамашаускас, співавтор проєкту "Маріуполь. Де ти?..":
Мы стараемся донести всему миру чудовищность этой ситуации, потому что дети продолжают гибнуть дальше.
Експозицію зібрали ті, хто зміг вирватись. Альбертас - один з авторів.
Альбертас Тамашаускас, співавтор проєкту "Маріуполь. Де ти?..":
Два рюкзака, спортивная сумка и беременная супруга. Мы просто в один момент, после очередного прилета в дом, схватили вещи и просто пошли.
Євген Сосновський, фотограф із Маріуполя:
Життям ризикували усі маріупольці, які знаходилися там, бо прилетіти могло в будь-який будинок. І прилітало.
Євген Сосновський - фотохудожник із Маріуполя. Він, ризикуючи життям, фіксував своїм об'єктивом воєнні злочини росіян. І так упродовж 65 днів.
Ось знімок трохи зверху - це як в Маріуполі добували воду ... А оце до речі школа 66. Тільки я зробив оцей самий знімок, як моя дружина кричить, шо і дуть російські військові.
А ось і сторінки з уже всесвітньовідомого "Маріупольського щоденника" п'ятирічного Єгора. Записник сфотографував пан Євген, двоюрідний дідусь хлопчика, коли разом перебували в окупації.
В мене померли дві собаки і бабуся Галя. І улюблене місто Маріуполь. За весь цей час, з 24 числа.
Зараз уся родина у безпеці.
Євген Сосновський, фотограф із Маріуполя:
Не впевнений, що зможу жити там ... Тому що для мене це місто, воно буде побудоване на крові й на костях тих людей, яких я знав. Для мене це місто-меморіал
Досі невідомо, скільки маріупольців стали жертвами російських терористів. Це десятки тисяч людей.
Альбертас Тамашаускас, співавтор проєкту "Маріуполь. Де ти?..":
На этих инсталляциях мы собрали из чатов, где люди писали либо своим друзьям, либо знакомым. Большинство сообщений было с пометкой "не доставлено". "Де ти?" - это был первый вопрос, когда кто-то выходил на связь.
"Маріуполь. Де ти?.." - це назва виставки. Запитання, співзвучне із написами "Дети" перед входом у розбомблений Маріупольський драмтеатр, і з табличками на розстріляних росіянами авто.
Микола Петриченко, старший науковий співробітник Музею історії міста Києва:
Було дуже багато виставок, дуже багато потужних проєктів, але таких, як цей, певно що вперше. Діти це не просто люди - це майбутнє, яке в нас забрали.
Вікторія Новак, комунікаційниця Музею історії міста Києва:
Попри ті обстріли, які переживав Київ останніми понеділками, найближчими вихідними у музеї стоїть черга і ми розуміємо, що зараз виконуємо важливу функцію і такі соціальні теми оминати просто не маємо права.
Виставка триватиме в Музеї історії міста Києва до третього листопада.