Як війна змінює долі і мрії українців: історія підприємця, що став оператором "Джавеліну" [ Редагувати ]
У 40 років він став оператором "Джавеліну". І настільки вправно опанував цю справу, що одним пострілом підбив одразу три танки та БМП. Хоча за мирного життя герой нашого наступного сюжету був баристою і мріяв про власну затишну кав'ярню. Як війна змінює долі і мрії українців - подивіться.
Є різні смаки: є кислувата, є гіркувата, у кожного сорту кави є свій аромат.
Про каву, її види та способи приготування Сергій може розповідати годинами. Ще рік тому він мав власну справу - займався продажем цього ароматного напою. Мріяв відкрити затишну кав'ярню. Та не склалося - війна... З перших днів березня він вже був у лавах ЗСУ. На передову пішов добровольцем, бо інакше просто не міг, каже Сергій.
Сергій, військовослужбовець ЗСУ:
Я зобов'язний цій країні тим, що я тут живу, як мінімум, і її потрібно захищати. Да, класно поробити, на вихідні піти в кафе сходити чи вийти на природу, але зараз ми повинні захистити право наше на те, щоб на цій природі бути. Право на те, щоб ми були країною.
Сергій боронив Україну на Донецькому напрямку. Отримав позивний "Професор" і став оператором "Джавеліну".
З протитанкового ракетного комплексу чоловік підбив три ворожі танки та БМП. Згадує, першу машину затрофеїв якраз на день захисника України. І один із таких пострілів "Професора" по ворожій техніці врятував життя кільком десяткам наших піхотинців.
Сергій, військовослужбовець ЗСУ:
Він став прямо навпроти і вони готувалися стріляти прям туди, тобто було етот в голові бажання зберегти в першу чергу хлопцям життя.
Заради цього пострілу Сергію довелось підкрастися до ворога максимально близько. За кілька сотень метрів до їхніх позицій. Боєць згадує, після перших місяців перебування на Донецькому напрямку страху вже не було, лише інстинкт виживання. Адже обстріли могли тривати там цілий день. Росіяни гатили із мінометів, танків та артилерії, закидували фосфором. Під час чергового обстрілу "Професор" отримав поранення.
Сергій, військовослужбовець ЗСУ:
Прилетіла одна міна, мені вона в коліна влучила, а хлопцю, моєму напарнику, вона влучила в голову. Тобто для нього війна закінчилась і життя, на жаль, закінчилось. Йому 21 рік, тиждень до того 21 рік виповнився. Отак, тому мені можна сказати пощастило.
Аби роздроблені кістки швидше зрослися, їх зафіксували п'ятьма гвинтами. Зараз Сергій відновлюється після поранення. Потроху розробляє ногу, та готується до подальшої реабілітації.